Львів'яни дуже люблять свої парки. Найбільш
романтичним й овіяним багатьма легендами є парк Високий Замок. Про
нього сьогодні і йтиметься.
Із Замковою горою пов'язана перша історична згадка про Львів у
Галицько-Волинському літописі. Вона датована 1256 роком: "Як кара за
гріхи зайнявся Холм через окаянну бабу і полум'я було таке, що з усієї
землі було видно заграву, також і зі Львова по Белзьких полях, бо
сильним було полум'я пожежі". Пожежа Холма через якусь бабу, яка,
можливо. щось пекла і недопильнувала, мала бути справді дуже сильною,
оскільки до Холма, який зараз є у Польщі, зі Львова 130 кілометрів на
північ. Заграву на такій великій відстані львів'яни могли бачити лише
із Замкової гори. Уже у 60-80 роках 19 століття звідси було видно
пожежу Стрия, який розташований від Львова за 70 к
... Читати дальше »
Найславетніший хроніст Львова Денис Зубрицький
відзначає, що до XVI століття латинники і схизматики-русини (так поляки
називали українців) довгі століття жили у сусідській згоді, але саме з
цього часу їх почали усувати від будь-якої влади у місті, перешкоджати
їм у прилюдних релігійних обрядах і навіть не хотіли їх визнати гідними
свідчити у суді. Українці подали скаргу польському королеві, і він
постановив, що "русини, як і католики, можуть давати свідоцтво у суді,
не можна їх примушувати складати присягу ані в костелі, ані в ратуші,
їхній священик у рясі може йти через місто, але не має права запалювати
свічок чи дзвонити у дзвоник, поки не вийде на вулицю Руську".
Від 1525 року польський король заборонив українцям володіти
будинками на Ринку та інших вулицях, крім Руської, займатися ремеслами,
я
... Читати дальше »
Неподалік церкви Святого Андрія на площі
Галицькій, там, де зупинка маршруток, стоїть фонтан, і мало хто знає,
що з 1880 року він був оздоблений фігурою Світезянки, діви озера
Світезь, яка стала героїнею поеми Адама Міцкевича. Після приходу
"других совєтів", 1944 року, Світезянка, на жаль, звідси безслідно
зникла.
До 1971 року кам'яна свята на даху Домініканського собору над самим
порталом тримала в руках хрест. Після відкриття тут музею Релігії та
атеїзму хрест було вирвано з рук святої і знищено. Совєтська влада
боялася навіть скульптурного зображення хреста. Якщо знищення хреста ще
піддається якійсь безбожницькій логіці совєтського режиму, то зовсім
бездумним і варварським було зняття зі стіни міського арсеналу на
вулиці Підвальній ще порівняно недавно, 1980 року, чудових кам'яни
... Читати дальше »
Статуя Матері Божої в центрі міста є чимось
дуже важливим для духовного життя львів'ян. Тут на свята завжди
молиться багато віруючих. Львівська Божа Матір має свою багату історію,
яка доводить, що вічне і нетлінне завжди незмінно перемагає.
Цією площею ще у 19 столітті протікала Полтва, а навпроти готелю "Жорж" був кам'яний міст через ріку з фігурою Святого Івана.
А трохи далі, приблизно навпроти готелю "Україна", був острів, на
якому стояла капличка Матері Божої з Лоретто. З середини 19 століття
Полтву почали поступово заковувати у камінь і пускати під землю. Якраз
на місці цього острова під час робіт вдарило сильне джерело, і тут
вирішили збудувати криницю з тесаного каменю. А 1862 року графиня
Северина, дружина знаменитого і багатого графа Бадені вирішила залишити
після себе у Львові добру пам'ять. Вона к
... Читати дальше »
Продовження нашої розповіді про Львів, якого
вже нема, почнемо з будинку, де сьогодні знаходиться Телерадіокомпанія
"Люкс". Ще на початку ХІХ століття на цьому місці стояв міський млин,
про що свідчило млинове колесо, знайдене при будівництві фундаменту.
Часопис "Галицька Брама" розповідає, що в середині ХІХ століття на
березі ще потужної ріки Полтви на місці цього будинку серед гарного
саду стояв готель, а точніше заїзд "Під тигром". Занадто скромні вигоди
готелю компенсувалися надзвичайно низькими цінами, що забезпечувало
власникові чисельну клієнтуру. Це були здебільшого греко-католицькі
священики та дрібні сільські орендарі. Невибагливих клієнтів не
відлякувало навіть сусідство з міськими арештами при вулиці Кривій,
тепер Нижанківського. 1872 року на місці заїзду "Під тигром" був
збудований у неоренесансному стилі теперішній будинок. У 30-х роках ХХ
століття тут містилося представництво всесвітньої туристичної фірми
... Читати дальше »
У XVІ-XVIII століттях значна частина сучасної площі
була зайнята міськими укріпленнями. Сам майдан утворився після їх
знесення у 80-х роках XVIII ст. Тоді ж почалася забудова, яка
закінчилася у нашому столітті. Колись це був великий пустир, яким
протікала Полтва. 1843 року площа отримала назву "Площа Фердинанда" -
за ім'ям Фердинанда д'Есте, тодішнього губернатора Галичини.
1862
року на колодязі серед площі була встановлена статуя богородиці Марії.
З цієї причини й почали називати площу Мар'яцькою (Марійською).
У
1904 році на ній був споруджений пам'ятник великому польському поетові
Адаму Міцкевичу (автори - поляк А. Попель та українець М.
... Читати дальше »
Перші сліди перебування людини на території Львівської області знайдено
в Золочівському районі (поселенню близько 20 тис. років).
У X ст. н.е. територія теперішньої Львівщини, як частина Галичини,
входила до складу Київської держави, яка, будучи в той час
однією з найбільш впливових країн Європи та Близького Сходу,
конкурувала з Візантією.
Галичина була економічно та культурно високорозвиненим регіоном.
Корiнним населенням Галичини є українцi. У зв'язку з послабленням
центральної влади і конфліктами між окремими князями, Київська
Русь не змогла протистояти татарській навалі 1240 р. і перестала
існувати як унiтарна держава. В цей час, у 1240 - 1250 р.р.
князем, а згодом — королем Галицько - Волинської
... Читати дальше »
У
давні часи, років чотириста тому, у львівській ратуші з'явився привид.
Приходив він опівночі у вигляді чорної труни, яка літала залами і
сходами, а луна розносила її страшний стогін. Ніхто не міг пояснити
появу чорної труни, та ось один із лавників, а так називалися у
давньому Львові судді, що провадили кримінальні справи, розгадав
таємницю. Одного разу колегія лавників не досить ретельно розглянула
судову справу і засудила невинного чоловіка на кару смерті. Згодом
знайшли справжнього винуватця злочину, але було вже пізно – невинний
постраждав. Після цього у ратуші почала з'являтися чорна труна, як
грізна пересторога для неправдивих суддів. Наступні
леґенди, які ми розповімо, були записані львівським письменником
Стефаном Грабинським, твори якого вперше для сучасників запрезентував
Юрій Винничук. 1861 року було запущено в дію залізничний м
... Читати дальше »
V ст. н. е. - Слов'янське поселення в околицях сучасної пл. Різні у Львові. Х-ХІІ ст. - Давньоруське поселення на Замковій горі. 1238-1264 - Правління короля Данила Галицького. 1256 - Перша літописна згадка про Львів. 1259 - Руйнування укріплень Львова на веління золотоординського воєнначальника Бурундая. 1264-1301 - Правління короля Льва Даниловича. 1270 - Початок переносу центра Княжого Львова в околиці сучасної пл. Ринок. 1287 - Оборон
... Читати дальше »
Найкоштовнішим
бізнес-проектом Павла Кампіана стало спорудження родинного гробівця при
Латинській катедрі — головному католицькому храмі міста, який внесено
до переліку перлин світової спадщини ЮНЕСКО. До втілення «мертвої»
ідеї, реалізацію якої Кампіан розпочав 1585 року, щойно вмостившись у
кріслі райця, він підійшов з комерційним розрахунком. При каплиці,
зручно розташованій у самому центрі Львова, родина облаштувала ломбард,
де зберігалися гроші та коштовності позичальників.
Диктатура Кампіанів
Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК
Завдяки лихварству та корупційним зв’язкам львівський лікар Павло Кампіан став справжнім олігархом
Економіка і політика наприкінці XVI — на початку XVII ст. у Львові
зрослися, як неопе
... Читати дальше »
