У Відні є вулиця Kolschitzky-Gasse, названа на
честь нашого знаменитого земляка, а на ній є пам'ятник йому. За що ж
віденці віддали таку шану чоловікові, який народився у селі Кульчиці
Самбірського повіту на Бойківщині?
Часопис "Галицька брама" розповідає про те, що Юрій-Франц
Кульчицький, народжений 1640 року в родині дрібного українського
шляхтича, був купцем і почав свою діяльність як перекладач, досконало
знаючи турецьку, сербську, угорську, румунську і німецьку мови. Набувши
досвіду, Кульчицький невдовзі і сам починає торгувати килимами, шовком,
золотом і сріблом, одночасно залишаючись перекладачем з турецької при
дворі австрійського цісаря.
1683 року для Європи настали найнебезпечніші часи, до Відня
підійшло величезне турецьке військо. Зразу ж після початку облоги Юрій
Кульчицьк
... Читати дальше »
Назавжди в пам'яті залишиться перша зустріч з п. Ольгою Завербною.
Витончена, вродлива, нескорена і незалежна галичанка. Її мова щира і
милозвучна, впевнена. А розповідь про далеке табірне минуле заставляла
затамувати подих. Народилася п. Ольга Завербна в с. Миклашів
Пустомитівського р-ну, Львівської обл. Батько її, Завербний Семен, був
головою "Просвіти", служив при церкві, член ОУН. Брат Роман, вояка УПА,
героїчно загинув в 1947 р., не здався енкаведистам будучи тяжко
пораненим.
- Родина наша була дружна, понад усе ми любили свій край і свій народ,
українське слово і українську пісню, щиро шанували свята і традиції
народні, мріяли про вільну незалежну державу. Вся родина бул
... Читати дальше »
Ім'я
Михайла Миколайовича Гориня відоме далеко за межами України. І не лише
тому, що він Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради, яка
опікується проблемами світового українства, а й завдяки потужній
правозахисній, політичній та громадській діяльності, яку провадив і
провадить Михайло Миколайович.
Він натхненник та
організатор найбільших загальнонаціональних акцій: "Ланцюг єднання" між
Києвом і Львовом 1990 р., Свято козацької слави у Запоріжжі 1990 р.,
Конгрес національних меншин в Одесі 1991 р., "Дитяча дипломатія"
(поїздки дітей зі Східної України в Західну і навпаки на Різдво і
Великдень), Ліга партій країн Балто-Чорноморського регіону 1994 р.,
Конференція східної і західної діаспори 2000 р.
Походила з мальовничого, прикарпатського села Гірне, неподалік
Сколього. Батьки її інтелігентні люди: мати — місцева вчителька
початкової школи, батько, пан меценат, як тоді зверталися до юристів, у
Стрию мав адвокатську порадню. Брав участь у тоді голосному процесі за
вбивство польського міністра Пєрацькою.<
... Читати дальше »
Я народився 1 січня 1909 року в селі Угринів Старий, повіт Калуш у Галичині, яка в той час належала до австро-угорської монархії, разом з двома іншими західноукраїнськими країнами: Буковиною і Закарпаттям.
Мій батько, Андрій Бандера, греко-католицький священик був у той час парохом в Угринові Старому (до парафії належало ще сусіднє село Бережниця Шляхетська). Батько походив із Стрия. Він був сином міщан-рільників Михайла Бандери і Розалії, дівоче прізвище якої було - Білецька. Моя мати, Мирослава Бандера, походила зі старої священичої родини. Вона була донькою греко-католицького священика з Угринова Старого - Володимира Ґлодзінського і Катерини з дому Кушлик. Я був другою дитиною моїх батьків. Старшою від мене була сестра Марта. Молодші: Олександер, сестра Володимира, брат Ва
... Читати дальше »
Публіцист, історик, літературознавець, фольклорист, економіст, філософ, громадський діяч .
Народився Михайло Петрович Драгоманов 18 вересня 1841 року в Гадячі на Полтавщині. Батьки, дрібнопомісні дворяни, нащадки козацької старшини, були освіченими людьми, поділяли ліберальні для свого часу погляди. «Я надто зобов’язаний своєму батьку, який розвив у мені інтелектуальні інтереси, з яким у мене не було морального розладу і боротьби...» — згадував пізніше Михайло Петрович. З 1849 по 1853 рік юнак навчався в Гадяцькому повітовому училищі, де, з-поміж інших дисциплін, виділяв історію, географію, мови, захоплювався античним світом. Продовжував своє навчання допитливий хлопець у Полтавській гімназії. Це були часи
... Читати дальше »