Андрій Вікторович Кузьменко (псевдо - Кузьма) - лідер гурту Скрябін; співак, письменник, телеведучий.

Народився у місті Самбір Львівської області 17 серпня 1968 долі. Мати Андрія – викладач музики, батько – інженер. Був єдиною дитиною в сім'ї, має двоюрідну сестру Тетяну і двоюрідних братів – Михайла і Ярослава. За словами самого Кузьми, з дитинства він був „козирним чуваком”. Формування особистості проходило під впливом мами. Він частенько згадує, як з дитинства (з першого класу) мати «гумовим тапочком заганяла його в музичну школу», яку він закінчив по класу фортепіано.

У дитинстві Кузьма мріяв стати водієм сміттєвоза. «Романтично!» – зізнався він. Перший прояв творчої особистості Кузьми відбувся в три роки, коли він вийшов на сцену в дитячому садочку, для того, щоб розповісти віршик, «пошукав очима маму, і, не знайшовши її, розплакався». Була ще одна історія: «Коли я був маленьким, мені було десь 3 рочки, батьки зробили мені з фанери «електрогітару». Я тільки одну пісню співав. Це була «Червона рута». Тоді це був дикий шлягер, як і зараз».

Першим поштовхом до меломанії була пісня The Beatles „Lady Madonna”, яку Кузьма почув на збірнику зарубіжної естради у 1979 році, коли йому було 10 років: «Я не знав, що її виконують Бітли, - згадує Кузьма, - я прочитав назву на конверті значно пізніше. Мене здивувало інше: наскільки простою виявилася музика і наскільки сильно вона "вставляла"... Я зробив електрогітару з фанери, розмалював, як має бути, і почав лабати на ній... Зігравши цю мелодію на своєму піаніно, я відчув такий душевний підйом, що почав придумувати мелодії сам. Я пересвідчився в тому, що кожен може придумати щось таке, що зрозуміють тисячі, мільйони людей. І це досить неважко у технічному плані – потрібно тільки вкласти душу і мізки”.

Протягом останніх років самбірського періоду життя Кузьма захопився музикою «disco», особливо Boney M. «Я ніколи не відвідував дискотеки і танці, - згадує він, - а сидів вдома і затирав свої платівки».

У 1981 році, коли Кузьмі було 13 років, його зрадив кращий друг. Нічого конкретного про цю історію Кузьма ніколи не розповідав, але видно, що він не забув цю подію. «Це був удар, - згадує Кузьма, - я просто не хотів залишатися в одному місті з людиною, яка насрала на нашу дружбу». Відомо, що той хлопець був однокласником Кузьми і його єдиним другом.

Зрозумівши проблему свого сина, батьки переїхали в Новояворівськ – маленьке індустріальне містечко, недалеко від Львова. Тут мати влаштувалася вчителькою в музичну школу, де викладала гру на фортепіано.

Кузьму влаштували в школу №1 з поглибленим вивченням англійської мови. Через те, що Новояворівськ знаходиться ближче до Польщі, ніж Самбір, Кузьма відкрив для себе річ, яка і зараз займає важливе місце в його житті: польське радіо і телебачення. Вільно володіючи польською мовою, Кузьма міг цілими днями слухати найсучаснішу музику і дивитись польські телепрограми. Це захоплення не зникло - у Києві він встановив супутникову антену для того, щоб дивитися «Polsat 2». Сьогодні для Кузьми немає кращого відпочинку, ніж у суботу ввечері подивитись польське телебачення.

Змінилося дещо й у характері Кузьми. «Звичайно, я був егоїстом, тому що належав до категорії «єдина дитина в сім'ї». Як це не дивно, але в школі до 8 класу вчився нормально, але потім планка дала тріщину і я з'їхав... Із задоволенням згадую про те, що ми тоді почали грати музику».

У 1983 році Кузьма почув по третій програмі польського радіо передачу «Уся ця доля», де прозвучала американська група EXPLOITED, яка захопила його і назавжди змусила полюбити панк-музику. Кузьма говорить, що ця музика увімкнула в ньому зовсім іншу людину. Він став танцювати, ходити на дискотеки і розповсюджувати панк серед молоді. Так з'явилася група «Ланцюгова реакція». Для репетицій групи використовувався актовий зал школи, де вчився Кузьма. Завуч – добряга дав їм від нього ключі.

Група грала на танцях - у той час це було модно, коли на танцях грала жива група. Співали українською, англійською та російською мовами. Кузьма мав шалену популярність у школі, граючи на дискотеках. Хоча сам Кузьма весь час говорить: «Ми не були панками, ми панкували!».

Ламаючи саморобні «весла», зварйовані та злі хлопці висловлювали свій протест проти несправедливостей світу. «За нами слідкувала міліція, адже більшість часу ми записували панківські альбоми, причому кожний раз нові».

Займаючись панком-музикою, Кузьма поступово захопився стилем «нью-романтік», який саме в той час став надзвичайно популярним. З'явилась велика кількість польських груп, які грали саме в цьому стилі, і разом з всесвітньо відомими DEPECHE MODE, THE CURE, Alphaville, ULTRAVOX ввели юного Кузьму у світ неоромантики. «У 1982 році, - каже Кузьма, - я вважав себе єдиним на весь Радянський Союз, хто слухав групу Depeche Mode.»

У 1985 році Кузьма закінчив школу і, мріючи стати лікарем-неврологом, намагався вступити у Львівський Медінститут, але це йому не вдалося через деякі особисті причини.

Вже через рік Кузьма познайомився з Володимиром Шкондою, з яким мав подібні смаки. Спочатку вони тільки слухали музику, а пізніше почали її грати. Володя був гітаристом, Кузьма грав на піаніно. Цю «групу» Кузьма вважає першим етапом появи СКРЯБІНА.

У 1987 році, після повернення з армії, Кузьму погодились перевести до міста Львова на ... факультет стоматології. За навчання необхідно було заплатити, а потрібної суми в Кузьми не було. Це відбило в нього усіляке бажання займатися медициною, тому що стоматологія була йому нецікавою. Але через наполегливі вимоги батьків Кузьма все-таки продовжував навчання. Мати Кузьми, яка була найближчим радником, завжди вважала, що в її сина велике майбутнє в медичній справі. Але Кузьма не переставав займатися музикою... «Я навіть на перші курси інституту ходив з нормальною панківською зачіскою і ховав це все під бейзболкою».

У 1987 році він написав пісні "Lucky Now" (у ній підспівує його двоюрідний чи троюрідний брат, у той час він був ще маленьким хлопчиком), "Brother", "Так То Вже Є". У Кузьми були свіжі знання англійської мови, тому більшість пісень писалися англійською мовою, а потім, у залежності від необхідності, їх перекладали на українську мову. Головним критиком Кузьми була знову ж таки мати, до якої він прислухався в будь-якій справі.

«Ми в школі співали на танцях. І незалежно створювали свою ЛАНЦЮГОВУ РЕАКЦІЮ, ми займались у другу зміну. І друга зміна практично не мала можливості проводити уроки, тому що в нас замість колонок були так звані „матюкальники”, які висіли на стовпах. Змолоду дуже голосно грали, і коли до них підключали гітару, вона давала такий струнний звук, як з відра. Для панків це була просто фантастика! До цього ж стовпчика був підключений і вокал. Це був 87-й рік...»

1988-89 рр. – час, коли в Новояворівську групою «Наша контора» була заснована андеграундна студія "Sпати". Сюди вступили Кузьма й Ігор Яцишин, які разом складали групу „Ланцюгова реакція” і продовжували грати «хардкор-панк». Спочатку грали в тому самому Палаці культури на поверх вище, тому що були відомою групою, але коли взяли, що «недолітки лабають класний музон», перейшли в «Нашу контору».

Тоді Кузьма грав музику для танців. Розшифрували слова „Sпати” як «Студія патологічної тиші» - це також придумав Кузьма.

Невдовзі Кузьма брав участь в діяльності груп АСОЦІАЦІЯ ДЖЕHТЛЬМЕHІВ, УКО, ТРУНА, DEATH TIME BOYS, РЕАHІМАЦІЯ. Він грав на гітарі, співав, був одночасно автором музики, текстів і обличчям усіх цих груп. Отут і з'явилися люди, які зіграли важливу роль у формуванні «Скрябіна»: Андрій "К'юр" Штурма, Славко Пономарьов, Олександр Скрябін та інші. Також існували і сольні проекти Кузьми в стилях «психоделік» і «нью-романтік». У той час були створені пісні "Душа і плоть", "Love Me To Death", "Ліза"("Олля"), "Texas Song" тощо.

Отже, 30 червня 1989 року була записана перша пісня проекту, у який входили Кузьма, Рой і Шура, через декілька днів назвався «Скрябін». Але через те, що Ростика в грудні 1989 року забрали в армію „Скрябін” як група перетворився у щось абстрактне. Тоді команда студії „Sпати”, яка називалась «Сидіння разом», поїхала на фестиваль «Вивих», що проходив у Львові. Все, що розповів Ростик про склад команди: «Щодо «Сидіння разом» – думаю, що там були Кузьма, Скряба, Шура, Паламар (Славік Пономарьов), Андрій Гула і, може, ще Либа Миросик...» Там Кузьма виступав під іменем Андрій Кілл, ця назва була використана у 1990 році на «Червоній руті» в Запоріжжі. Цей період у житті Кузьми – час тяжких «даунів» і великих втрат, коли вмирали близькі йому люди і не сприймалася його музика. З виходом альбому "Violator" групи DEPECHE MODE, Кузьма остаточно визначається зі стилем, якому він присвятить себе. Отже, останньою любов'ю Кузми в музиці були DEPECHE MODE і THE CURE.

У 1993 році Кузьма розрахувався з медінститутом. На «Победі» (до речі, «Побед» було три, першу купили в 1991 році) Кузьма то сам, то з Роєм і з Шурою подорожував до Німеччини. Таке життя продовжувалося до 1995 року.

Перший раз Кузьма поїхав до Берліну в складі делегації українських музикантів на фестиваль "Berlin Independence Days".

У 1994 році Кузьма одружився на Світлані – дівчині, яка вчилась з ним у паралельних класах, і яка колись захистила його бажання піти в музику перед його ж батьками. Світлана – художниця і Кузьма є найбільшим шанувальником її таланту. Але в тому ж році він змушений був покинути дружину і переїхати з Роєм (Ростислав Домішевський) і Шурою (Сергій Гєра) до Києва. «Довго я звикав, у мене були депресії, 2 рази на місяць я їздив додому.» – розповідає Кузьма. Але, отримавши власну квартиру в столиці, насолодившись успіхом нещодавно записаного альбому „Птахи” і встановивши антену „Polsat”, Кузьма заспокоївся і навіть почав втягуватись в активне життя київських музичних тусовок. Незабаром Світлана теж переїхала до столиці і сімейне життя продовжилось.

Подейкують, що колись Кузьмі хотілось бути журналістом. На запитання, наскільки це йому вдалося, він відповів: «Ні. Я дуже радий, що вчасно зміг зупинитись і подивитися на себе зі сторони. Хоча й зараз я працюю в деяких журналах, щоправда, під псевдонімом».

«Я не поет, - сказав Кузьма, - Ростик – поет, а я – так, текстовик». Кузьма впевнений, що музика має писатися першою, а вже потім під неї мають писатися слова. «Написати музику на слова – це теж саме, що зшити костюм, а вже потім народити під нього людину!».

Захоплення Кузьми – велосипеди і машини. Кузьма придбав собі нормальний байк, про який він мріяв ще з дитинства. Поки в Кузьми був «Фольцваген», його можна було побачити цілими днями за ремонтом машини. Потім нього був «Фіат», з яким клопоту було ще більше. Зате Кузьма дуже полюбляє, ремонтувати автомобіль, їздити на великій швидкості.

У 1996 році Кузьма взяв участь в програмі «Бомба». Це була данина моді і прагнення до популярності, але зрештою всі – і глядачі, і Кузьма – зрозуміли, що це зовсім ненормальне заняття для «скрябінців».

У 1997 році, 13 вересня, у нього і його дружини Світлани народилась донька, яку назвали Марією-Барбарою.

Історія життя Андрія надалі була тісно пов'язані з групою Скрябін. У 2000 році Андрій стає ведучим власного хіт-параду "Гаряча сімка", який проіснував до 2002-го.

Тоді у 2000-му Кузьма посварився з Ростиком. Промайнула чутка про розпад Скрябіна. Після того Андрій почав набирати оборотів у популярності, а Рой почав займатися в основному адміністративними справами групи. Стосунки між ними охололи.

У 2002 році з ініціативи Андрія (як він сам сказав у 2005 році на каналі М1), Ростик був вигнаний з групи, а через рік групу покинув і Шура.

"Я повиганяв усіх тих нероб" - скаже Кузьма.

Приблизно з 2003-го Кузьменко працює як ведучий програми "Шанс" і "Шейканемо" разом зі співачкою Наталяею Могилевською. З того часу Андрій бере усі важелі керування проектом Скрябін на себе, починає творити зовсім іншу музику, ніж досі. Очевидними стали зміни у його поглядах та ідеях - це стає помітним у його словах на інтерв'ю.

У 2004-му під час Помаранчевої революції, Кузьма отримав масу звинувачень (у тому числі від Ростика, Шури, а також Андрія Підлужного(останній після цього покинув групу))за виступ на концерті за тогочасні провладні сили.

У 2006 році Кузьменко проявляє себе як талановитий письменник після видання його власної книги-автобіографії "Я, Побєда і Берлін". Вона мала шалену популярність, кілька разів перевидавалась.

У травні 2007 року, на концерті дня міста в Івано-Франківську, Андрія, який вів цей концерт звинуватили у вживанні на сцені нецензурної лексики. Адміністрація міста вимагала від Кузьми публічного вибачення, якщо ні - він оголошується персоною нон-грата у місті. Андрій відмовився, запевняючи, що нічого цього він не говорив.

Зараз Андрій Кузьменко живе і працює в Києві.

Яким ми бачимо Кузьму сьогодні? Нікому не потрібно доводити, що це мудра і розумна людина, психолог від природи. Хоча поводження Кузьми залежить практично тільки від настрою. Коли настрій нормальне, це людина, що має неймовірний шарм, почуттям гумору, незвичайно контактний. Може піти в нічний клуб, поспілкуватися з простими смертними або навіть з фанами, яких, здається, любить і цінує більше всього. До музики він відноситься просто, пише неї у своє власне задоволення, утім, як і живе. Але остерігайтеся Кузьми в дауне! У цей час йому всі не так, найкраще залишити його одного.

Існує багато історій, що зв'язують ім'я Кузьми з наркотиками. На питання, чи знаком він з цим, Кузьма чесно відповів: "У Берліні раз понюхав. Якась іспанка поруч курила якусь гидоту. Мені цього вистачило. Я забув як мене кличуть, утратив контроль над собою. Ні, мені не сподобався цей стан..."

"Я консерватор по натурі, - говорить Кузьма, - щоб одягти якісь нові штани потрібно, щоб нові нагадували якісь старі шорти..."

"Я страшно марновірна людина: скрізь ходжу і плюю через плече".

"У мене дуже мало друзів. Та й по життю я переконуюся, що їх не може бути багато. Тому намагаюся не "розпорошуватися" на людей, що хочуть здаватися добрими друзями."

"Моя природа дуже панкова. Я відчуваю, що відходжу від цього. Але я б не хотів. Я хотів би залишитися таким же авантюрним, як у молодості".

"Творчість для мене не є чимось незвичайним, це просто спосіб мислення, це спосіб передачі інформації. Я не вмію, наприклад, красиво говорити, тому я йду на студію, придумую музичний супровід і слова більш-менш у риму, якими хочу щось сказати".

Ще одна риса Кузьми, що стала загальновідомою - пристрасть до необґрунтованих прогнозів.

Не варто вірити Кузьмі, що незабаром вийде якийсь новий альбом, якщо тільки він не тримає цей альбом у руці. Хоча, подібні речі дуже легко простити, якщо врахувати те, що в голові Кузьми постійно вариться матеріал для нових пісень.

Посилання

http://www.skryabin.biz/ Офіційний сайт гурту "Скрябін".