Чому
ми такі сумні і коменти в неті такі дебільні – не знаю. Ну, клімат
помірний, ніяких землетрусів, цунамі, повеней, пустельних засух й
арктичних морозів… Все в нормі! Історія у нас невесела, але курди,
поділені між трьома державами, і досі своє країни не мають.
Про палестинців помовчимо...
Якщо
робота «не йде», іспанці йдуть до бару і замовляють карахільйо або
чопіто: це 30-міліграмовий келих вина. Коли серйозно і довго сидять,
святкують, то п'ють з копа - великого кубку. Люди тішаться життям.
Можливо, клімат теплий.
В аналогічних ситуаціях росіяни
напиваються до безтями, американці згадують 60-ті - «live fast and die
young» («живи швидко, помри молодим»), бразильці грають у футбол,
аргентинц
... Читати дальше »
Стрийський парк (площа
58 га) – розташований при вулиці Стрийській. Засновано його в 1887 р. у
східній частині міста, де раніше були яри і облоги, які простягалися на
стрийських узгір'ях і давньому стрийському цвинтарі (закрито в 1893
р.). Уміло використавши особливості рельєфу, Арнольд Рерінг, інспектор
міських плантацій, створив живописний парк, який за красою
зараховується до найкращих європейських парків. Грунти в парку
глинясті, місцями з домішками піску, подекуди мулоподібні, переважно
сухі. Тут бачимо червоні клени, явори, каштани, вільхи, плакучі берези,
буки, дуби, акації, липи, сосни, смереки, тиси. Парк Високий Замок
(площа 35 га) – був подарований містові цісарем Йосифом ІІ у 1786 р.
Спочатку це було незалісене, голе піскове узгір'я. В 1835 році на
схилах гори було посаджено перші дерева. Парк складаєтьс
... Читати дальше »
Білогорща (1423) – село засноване на урочищі Білогорща, Іваном Зоммерштайном.
Брюховичі (1452) – виникли на міських ланах, що тяглися над річкою Брюховицею. В XVII ст. була тут перша у Львові фабрика паперу.
Винники (1410)
– постали на місці старої оселі, що згадується як "Малий Винник". Вона
була розбудована на землях, які князь Лев дарував за вірну службу
колишньому львівському війтові німцеві Бертольдові, та на землях
дарованих Володиславом Опільським львівському міщанинові Григорієві.
Після
прилучення галицького князівства до Польщі у 50 роках XIV ст. на
південь від княжого міста в широкій частині заплавини постало нове
місто за німецькими зразками.
Воно
мало форму неправильного чотирикутника з квадратним ринком посередині.
На чотирьох його кутах сходилися вулиці під прямим кутом. Сітка вулиць
була правильної форми і густо забудована. Місто обведене мурами з
оборонними вежами, ровом та валами. Будували його німці-колоністи,
закликані Казимиром, на основі німецького магдебурзького права. Місто
мало німецько-готичний характер.
Положення
княжого міста тісно пов'язане з фізіографією. Місто розбудувалось на
границі сухого незалісеного подільського берега й залісеної багнистої
заплави Полтви, саме там, де на стику водотривкого вапняку виходять
багаті горизонти джерельної води.
Старий Львів, як і інші
тогочасні міста українських князівств, складалися з трьох частин:
дітинця, тобто укріпленого міста, підгороддя (окольне місто) і
пригороддя. Дітинець знаходився на тій горі, що звалася в XV ст. Горай,
в XVII – Лиса гора (у новіші часи її почали звати Княжою горою) і була
відділена від Високого Замку глибоким яром, засипаним після 1830-1840
рр. Як видно з гравюри XVII ст. це була висока і незалісена, стрімка і
важкодоступна гора.
Львів належить до давніх, але не найстаріших городів Галицької землі. До часу його постання існував вже знаний своїм історичним значенням Галич, Звенигород, а в околицях теперішнього Львова менші укріплені городи такі, як Підгородище, Завадів, Грибовичі, Страдч, Щекотин, Домажир, Рокітна та ін., розташовані на горбах Розточч чи на схилах північного берега Поділля. Археологічні знахідки свідчать, що в найближчій околиці здавна були якісь оселі, але на терені давнього міста не знайдено ніяких пам'яток, які говорили б про існування постійної доісторичної оселі.
Перші сліди перебування людини на території Львівської області знайдено
в Золочівському районі (поселенню близько 20 тис. років).
У X ст. н.е. територія теперішньої Львівщини, як частина Галичини,
входила до складу Київської держави, яка, будучи в той час
однією з найбільш впливових країн Європи та Близького Сходу,
конкурувала з Візантією.
Галичина була економічно та культурно високорозвиненим регіоном.
Корiнним населенням Галичини є українцi. У зв'язку з послабленням
центральної влади і конфліктами між окремими князями, Київська
Русь не змогла протистояти татарській навалі 1240 р. і перестала
існувати як унiтарна держава. В цей час, у 1240 - 1250 р.р.
князем, а згодом — королем Галицько - Волинської держави Данилом
Галицьким, було засноване місто Львів, назване на чес
... Читати дальше »
Чортівські скелі -- підльвівська місцина,
розташована між Винниками та Лисиничами, яка є улюбленим місцем
відпочинку львів’ян. Ця лісиста гора відома з найдавніших часів.
Львівська монахиня у XVII столітті розповідала, що бачила тут залишки
мурів якогось замку. А ігуменя-бенедиктинка Йосифа Кун вже на початку
XIX століття провела на цю скелю східці з поручнями і на самому верху
встановила альтанку з верандою. З першої половини позаминулого століття
цю місцевість почали залюбки відвідувати мешканці Львова, а за часів
Франка, який теж тут бував не раз, розповідали, що на Чортовій скелі
цвіли едельвейси, які в наші часи є рідкістю навіть на високогірних
вершинах Альп.
Існує версія, що назва Чортівська скеля є перекрученням Чатової,
тобто вартової скелі: тут ще 40 років тому стояла висока дерев’яна
вежа, яку через аварійний стан розібрали.
Чортівська скеля під Львовом оспівана у різноманітних легендах і
фантастичних епопеях, наприклад, про князя Іг
... Читати дальше »
На початку ХХ століття Стрийський парк вважався
одним із найгарніших парків Європи. Півтора століття тому це була
львівська околиця з піщаними дюнами і крутими ярами. Парк було
закладено 1879 року на місці колишнього Стрийського цвинтаря.
1894 року у Стрийському парку відкрилася грандіозна Вистава
Крайова. До цієї події у Львові було запущено в дію один із перших
електричних трамваїв у Європі. А з 1922 року тут щорічно відбувалися
Східні Торги -- величезний ярмарок, де десятки найкрупніших світових
фірм представляли різноманітні товари. Є речі, які здаються для нас
новими, але насправді вони існували дуже давно. Славетний львівський
письменник Станіслав Лем згадує, як він у 30-х роках минулого століття
на Східних Торгах у Стрийському парку бавився в йо-йо і куштував
бульйон з кубиків "Маггі". Тут же, на Східних Торгах стояли
передавальні вежі першої львівської радіостанції, яка запрацювала 1930
року. Найпопулярнішими були передачі двох львівських г
... Читати дальше »
Три могутні велетенські дуби -- чи не
найстаріші дерева у нашому місті. Їх вік -- більше ніж три століття. А
ростуть вони у найстарішому в Україні парку, парку імені Івана Франка.
Чотириста років тому на цьому місці були міські лани, але пізніше
ця земля перейшла у приватні руки. Наприкінці XVI століття багатий
львівський міщанин Ян Шольц-Вольфович заклав тут парк, витративши на
його впорядкування 1600 золотих. Згодом він видав свою доньку заміж за
італійця Антоніо Массарі, посла Венеційської республіки у Львові, і
парк перейшов до його зятя. Массарі у свою чергу впорядкував парк на
італійський манер.
З часом цей парк перейшов у власність ордену єзуїтів разом із
сусідньою землею, яку місто віддало їм в оренду. Єзуїти збудували тут
цегельню, а потім, вже 1715 року, бровар і корчму, започаткувавши
промислове виробництво славетного львівського пива. У кінці XVIII
століття, коли було скасовано орден єзуїтів, ця територія перейшла у
власність австрі
... Читати дальше »
Чому
ми такі сумні і коменти в неті такі дебільні – не знаю. Ну, клімат
помірний, ніяких землетрусів, цунамі, повеней, пустельних засух й
арктичних морозів… Все в нормі! Історія у нас невесела, але курди,
поділені між трьома державами, і досі своє країни не мають.
