Продовження нашої розповіді про Львів, якого
вже нема, почнемо з будинку, де сьогодні знаходиться Телерадіокомпанія
"Люкс". Ще на початку ХІХ століття на цьому місці стояв міський млин,
про що свідчило млинове колесо, знайдене при будівництві фундаменту.
Часопис "Галицька Брама" розповідає, що в середині ХІХ століття на
березі ще потужної ріки Полтви на місці цього будинку серед гарного
саду стояв готель, а точніше заїзд "Під тигром". Занадто скромні вигоди
готелю компенсувалися надзвичайно низькими цінами, що забезпечувало
власникові чисельну клієнтуру. Це були здебільшого греко-католицькі
священики та дрібні сільські орендарі. Невибагливих клієнтів не
відлякувало навіть сусідство з міськими арештами при вулиці Кривій,
тепер Нижанківського. 1872 року на місці заїзду "Під тигром" був
збудований у неоренесансному стилі теперішній будинок. У 30-х роках ХХ
століття тут містилося представництво всесвітньої туристичної фірми
"Компанія спальних вагонів Кука" та Гіпотечний банк. З 1937 року тут
був кінотеатр "Європа", де крутили лише фільми закордонного
виробництва, за радянських часів це був кінотеатр "Україна", а тепер
тут розташований Галицький центр кіномистецтв. У крилі будинку, де
зараз є банк "Дністер" і ТРК "Люкс", за совєтів знаходився комунальний
технікум.
На початку ХІХ століття на місці сучасного готелю "Жорж" знаходився
найкращий у Галичині ресторан "Під трьома гаками", власник якого,
вихідець із Баварії Жорж Гоффман, вирішив його кардинально перебудувати
і відкрив тут готель De Russie. Своїм клієнтам Гоффман пропонував не
лише комфортабельні номери і вишукану їжу, але і гуляння, концерти,
феєрверки. У готельному саду біля ріки Полтви стояли оздоблені
павільйони і альтанка у вигляді античного храму. Тут також було
споруджено театральний зал, де відбувалися вистави, карнавали і
експозиції творів мистецтва. Справи у Гоффманів ішли непогано, про це
свідчить рішення родини в кінці ХІХ століття побудувати за проектом
відомої віденської спілки архітекторів розкішний красень-готель у
неоренесансовому стилі. Новий "Жорж" відкрився 1901 року. З чотирьох
боків будинок оздоблений алегоріями чотирьох континентів: Європи, Азії,
Америки і Африки, про Австралію чомусь забули. Це був готель
супер-класу, який відповідав сьогоднішньому п'ятизірковому: тут більше
ніж сто років тому цілодобово були гаряча і холодна вода, ванни,
телефони, центральне опалення і електричний ліфт. Партер будинку
займали багаточисельні модні магазини і перукарські салони. В готелі
"Жорж" двічі зупинявся Оноре де Бальзак, тут бували композитори Ференц
Ліст і Моріс Равель, письменники Етель-Ліліан Войнич і Алєксєй Толстой,
австрійський імператор Франц Йосиф Перший і польський диктатор Юзеф
Пілсудський.
Але найбільш екзотичною є історія про перебування в готелі 1905
року шаха Ірану Музаффера Еддіна. Спочатку цього найвищого гостя граф
Потоцький хотів запросити до свого палацу, але почет шаха виявився
настільки численним, що ледве розмістився у 76 найкращих номерах
"Жоржа". Три дні іранські гості куштували найекзотичніші страви,
причому, як писали тодішні львівські газети, порції шаха були у п'ять
разів більші, ніж у всіх інших, щоб він міг, як слід, розкуштувати
вишукані смаколики. Три дні направду королівського побуту у готелі
обійшлися у 48 тисяч крон, це ціна тогочасного десятиквартирного
будинку у Львові. Щоб уникнути сплати цієї астрономічної суми, шах
захотів зіграти на честолюбстві власника готелю і запропонував йому
іранський орден, але європейський прагматизм львів'янина на таку
пропозицію не пристав і власник заявив, що в разі несплати рахунку, він
виведе свою дружину і дітей перед ясні очі монарха просити
справедливості. Після дуже жорсткого торгу господарські служби
Музаффера сплатили 44 тисячі крон, тобто на 4 тисячі менше, ніж
завинили, після чого шах Ірану власним потягом відбув до Відня.
Один із найвідоміших у Львові будинків -- це Будинок Книги, який до
1939 року був відомий як будинок Шпрехера. Єврей Іона Шпрехер --
фантастично багата людина, власник найбільшої будівельної фірми в
Галичині -- в житті також був фантастичним скнарою. Він усе життя
харчувався лише бульбою з олією і завжди ходив пішки, бо шкодував 20
грошів на трамвай. Будинок Шпрехера збудували 1921 року в атмосфері
потужних громадських протестів проти гіганта, який брутально вдирався в
архітектурне середовище старовинного міста, закривав з площі Міцкевича
вид на катедру і порушив обіцянку бути не вищим від пам'ятника
Міцкевичу. У Львові з 1910 року вийшла заборона будувати будинки, вищі,
ніж чотири поверхи. Шпрехер спритно обійшов цю заборону. Перший поверх
тоді взагалі не рахувався і над ним збудували ніби антресолі, а
насправді повноцінний поверх, а над четвертим вибудували величезну
мансарду. А у старій будівлі на першому поверсі знаходився ресторан
"Монополь", де часто любив читати газети, попиваючи каву, Іван Франко.
У Львові до Другої світової війни були такі розкішні і величні
будівлі, що, читаючи слова спогадів про них, навіть тяжко повірити, що
це все існувало насправді. Таким був сецесійний пасаж Міколяша,
збудований найкращими тогочасними львівськими архітекторами українцем
Іваном Левинським і поляком Арнольдом Захаревичем. Ця вулиця під
скляним дахом тягнулася з теперішньої брами на самому початку вулиці
Коперника аж до теперішньої вулиці Вороного біля готелю "Жорж". При
вході стояв фонтан із мармуровою фігурою голої німфи, 120-метровий
пасаж накривала ажурна скляна конструкція. Пасаж освітлювався
ілюмінацією у будь-яку пору дня і опалювався взимку. Світлові
декоративні панно і вітражі справляли на відвідувачів незабутні
враження. А скільки тут було розкішних модних та ювелірних магазинів,
найпопулярнішим з яких був "Чар Елєганції", перукарень, фото-салонів,
кав'ярень, найвишуканіша з них "Кришталевий палац"! В пасажі Міколяша
знаходились представництва "Сітроена", "Юніверсал пікчерз корпорейшн",
кінотеатри "Пасаж" і "Люкс". У міжвоєнному Львові було ще декілька
розкішних торгових пасажів -- Андреолі, Гауссмана, Феллерів, Грюнерів,
Германів. А зараз хіба що фрагменти обшарпаних стін на подвір'ї
Коперника,1 нагадують нам про той Львів, якого вже нема.
Категорія: Історія Львова |
Переглядів: 3008 |
Добавив: lviv
| Рейтинг: 0.0/0 |
