Понеділок, 29.04.2024, 05:55
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Регістрація | Вхід
Меню сайта
Розділи новин
Люди зв'язані зі Львовом [9]
Вулиці Львова [17]
Церкви Львова [6]
Історія Львова [28]
Львівське [34]
Готелі Львова [11]
Форма входа
Календар новин
«  Листопад 2007  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Пошук
Друзі сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Львів
Головна » 2007 » Листопад » 26 » Ботанічний сад Львівського Національного університету ім.Ів. Франка
Ботанічний сад Львівського Національного університету ім.Ів. Франка
01:16
 

            Ботанічний сад є однією з навчальних і науково-дослідних установ найстарішого на Україні Львівського національного університету імені Івана Франка.    

  Ботанічний сад загальнодержавного значення Львівського національного університету імені Івана Франка входить до складу природно-заповідного фонду України, як об'єкт загальнодержавного значення відповідно до чинного законодавства: Постанови Ради Міністрів України від 22.07.1983 р. № 311 "Про класифікацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду України" і Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. № 584 "Про зміну деяких рішень Уряду України, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
   Намір створити ботанічний сад у Львові вперше виник у 1784 році і його планували заснувати у Жовківському передмісті Львова при колишньому місіонерському монастирі. Пізніше професор Шіверек створив невеликий ботанічний сад при колишньому монастирі Домініканок, що на вулиці Коперніка, який проіснував недовго. У 1823 році професор Віттман заклав ботанічний сад на міському стрільбищі.
   Теперешній ботанічний сад університету заклав і впорядкував професор Лобажевський у 1852 році на північно-східному схилі Калічої гори у старому саду Тринітаріїв (площею 2,5 га). Сьогодні на цій території (вул. Кирила і Мефодія) розміщені теплиці і невеликий дендропарк. З часу існування і до 1911 року тут проводилася робота по збиранню колекцій рослин-екзотів. Основне завдання саду полягало в обслуговуванні викладання морфології та систематики рослин в університеті.   

У 1911 р. для розширення території Ботанічного саду університет придбав ділянку площею 4,5 га на Цетнерівці. Колишній її власник був великим аматором декоративного садівництва. Ще у 1787 році росли тут американські сосни, акації, червонолисті буки, ясени, різноманітні клени, були газони і квітники. Розміри дерев у Ботанічному саді можна порівнювати з деревами Стрийського парку, насадження на Цетнерівці старші щонайменш на 100 років. Більшість ботаніків університету вважала придбану ділянку непридатною для створення на ній ботанічного саду, в зв'язку з нерівним рельєфом і піщаними ґрунтами. Але якраз, завдяки нерівному рельєфу, наявності ставка, заболоченої долини, схилів різної експозиції, сухих підвищених плато, в саду були штучно створені фрагменти природної рослинності: водоймищ, боліт, луків, лучного степу, лісостепу, різних типів лісу, рівнин і лісового поясу, субальпійського і альпійського поясів Карпат.
   У 1924 р., за директора професора С.Кульчинського, було заплановано створити сад-музей місцевої флори. Під час спеціальних експедицій збирали насіння і живі рослини з найбільш типових для них місцезростань і переносили їх до саду у відповідні екологічні умови, що штучно створювалися. В експедиціях, організованих для збору рослин місцевої флори протягом 1924-1939 рр. крім співробітників саду брали участь ботаніки університету і працівники інших ботанічних закладів м.Львова. За цей період колекція ботанічного саду зросла на 851 вид рослин. Спеціальними екскурсіями зібрано 304 види; деякі рослини одержано від інших ботанічних закладів. Крім рослин, які росли на території саду в природних умовах, в експозиціях було представлено 925 видів трав'янистих і 123 види деревних рослин, зібраних переважно на території західних областей України.
До початку Другої світової війни в саду було зібрано близько 2 тисяч видів природної флори і частково створені рослинні угруповання за типом природних.

Під час війни сад зазнав величезної шкоди: загинули чутливі оранжерейні рослини, колекції декоративних рослин, зменшилась кількість степових рослин, майже повністю випали альпійські і субальпійські рослини.
   Відразу після закінчення війни розгорнулася робота з відновлення Ботанічного саду. Територія саду по вул.Черемшини, 44 збільшилася до 104 га за рахунок залісненої території вірменськго єпіскопату, а також території, що належала в минулому власнику Богдановичу. Вона являла собою піщані схили, частково вкриті трав'янистою рослинність і чагарниками, а частково - природним буковим лісом з домішкою граба, іноді дуба. Відмічалося добре природне поновлення основних лісоутворюючих порід, осики і берези.
   Для проведення науково-дослідної роботи в ботанічному саду у 1945 році організовано два відділи: інтродукції рослин і фізіології рослин.
В 1957-1959 рр. розроблений ґенеральний план розбудови ботанічного саду, який не був зреалізований. Буковий ліс і діброву планувалося залишити без змін, а на решті залісненої території, що прилягала до лісонасаджень загального міського користування, створити лісопарк. В цей період був також закладений помологічний сад і споруджений ставок на дні яру.
  

У 60-ті роки ботанічний сад підтримував зв'язки з 26 країнами, щороку видавав каталог насіння і вів його обмін з 48 зарубіжними ботанічними садами. На початку 70-х років територія ботанічного саду зменшилася до 16,5 га (по вул. Черемшини), а решту території було відведено лісопарку Погулянка.
   Зараз Ботанічний сад територіально розміщений у м. Львові на двох ділянках: на вул. Черемшини 44 (займає площу 16,5 га) і на вул. Кирила і Мефодія, 4 (займає площу 2 га).
   У структурі ботанічного саду п'ять науково-дослідних відділів:
- відділ природної трав'янистої флори;
- відділ дендрології;
- культурної флори і озеленення;
- відділ тропічних і субтропічних рослин;
- відділ фізіології та біохімії рослин.


 



Напрямки діляльності



ВІДДІЛ ПРИРОДНОЇ 

ТРАВ`ЯНИСТОЇ ФЛОРИ

 в.о.завідувача відділу кандидат біологічних наук, доцент Андрій Іванович Прокопів.

 

 

У відділі створюють і підтримують колекції та експозиції природної флори різних країн світу відкритого ґрунту та здійснюють їх вивчення з метою збереження біологічного різноманіття рослинного світу, збагачення та відновлення ресурсів флори України шляхом інтродукції та реінтродукції рідкісних та зникаючих видів.

Робота відділу базується на колекціях:

-колекція рослин карпатської флори;

-системавищихрослин;
-колекціялікарськихрослин;
-водно-болотні рослини.

У відділі природної трав'янистої флори вивчають біологічні основи збереження генофонду трав'янистих видів Карпатської флори шляхом їх інтродукції.

 

СПІВРОБІТНИКИ
ВІДДІЛУ ПРИРОДНОЇ ТРАВ`ЯНИСТОЇ ФЛОРИ

Андрій Прокопів, кандидат біологічних наук, доцент, (спеціальність: ботаніка). Наукові інтереси: морфологія та анатомія рослин, екологічна морфологія, моделі пагоноутворення та життєві форми високогірних рослин, системи покривних тканин коренів рослин, рід Gentiana, спонтанна флора урбанізованих територій.

Марія Скібіцька, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, (спеціальність: ботаніка). Наукові інтереси: біологія розмноження, насіннєва продуктивність лікарських карпатських рослин.

Марія Надрага, інженер ІІ категорії, заступник завідувача відділу, (спеціальність: ботаніка). Наукові інтереси: екологічна морфологія, еколого-біоморфологічні дослідження рослин кам'янистих осипів Карпат.

Любов Борсукевич, інженер ІІ категорії. Наукові інтереси: спонтанна флора урбанізованих територій, гідромакрофіти Шацького поозер'я, прибережна рослинність, рослини боліт.

 

ВІДДІЛ ДЕНДРОЛОГІЇ


завідувач відділу
Оксана Богданівна Щерба

У відділі створюють та підтримують колекції і експозиції деревних і чагарникових рослин відкритого ґрунту та здійснюють їх вивчення і використання з метою збереження біологічного розмаїття рослинного світу, збагачення та відновлення ресурсів флори України шляхом інтродукції і реінтродукції, розробки наукових основ паркового господарства та ландшафтної архітектури.

У відділі опікуються і розвивають:
- дендропарк №1 (по вул. Кирила і Мефодія);
- дендропарк №2 (по вул. Черемшини);
- колекцію рододендронів;
- колекцію хвойних;
- декоративно-квіткових деревно-чагарникових рослин.                       У відділі дендрології вивчають біологічні основи збереження рідкісних деревно-чагарникових рослин західних областей України шляхом їх інтродукції.



ВІДДІЛ КУЛЬТУРНОЇ ФЛОРИ

І ОЗЕЛЕНЕННЯ


завідувач відділу кандидат сільсько-господарських наук
Марія Григорівна Могиляк

                                                                       

 

У відділі створюють та підтримують колекції і експозиції відкритого ґрунту декоративних трав'янистих та інших культурних рослин та здійснює їх вивчення і використання з метою збагачення ресурсів культурної флори (шляхом селекційної, інтродукційної і акліматизаційної роботи), розробки наукових основ квітникарства, садівництва і городництва.

 групу озеленення ботанічного саду очолює
Леся Володимиріна Бурбулевич

завідувач насінневої лабораторії ботанічного саду
Марія Іванівна Конопада

 У відділі створені і розвиваються:
- колекція квітково-декоративних трав`янистих рослин;
- колекція цибулинних, бульбоцибулинних і бульбових
рослин;
- колекція кореневищних багаторічних трав`янистих рослин;
- колекція однорічних трав`янистих рослин.

Основна мета діяльності відділу - збереження і збагачення генофонду культурної флори квітниково-декоративних рослин методом iнтродукції. До завдань відділу входить: створення естетично-цінних ландшафтів, композицій, внутрішній фітодизайн. У відділі культурної флори і озеленення збагачують асортимент декоративних рослин природними видами.



 

ВІДДІЛ ТРОПІЧНИХ 

І 

СУБТРОПІЧНИХ РОСЛИН


в.о. завідувача відділу доктор біологічих наук, професор
Сергій Олександрович Волгін

 

У відділі створюють і підтримують колекції та експозиції тропічних і субтропічних рослин закритого ґрунту та здійснюють їх вивчення і використання з метою збереження біологічного різноманіття ресурсів світової флори шляхом інтродукції цінних, рідкісних і зникаючих видів, введення нових перспективних для внутрішнього озеленення і оранжерейного господарства культур.

У відділі створені та розвиваються:
 - колекція саговиків;
- колекція пальм;
- колекція антуріумів;
- колекція бромелій;
 - колекції сукулентних рослин, а також багатьох інших груп тропічних і субтропічних рослин.

У відділі тропічних і субтропічних рослин досліджують стратегію росту і структурні адаптації тропічних і субтропічних рослин та їх прояв в умовах інтродукції.

 

ВІДДІЛ ФІЗІОЛОГІЇ ТА БІОХІМІЇ РОСЛИН


в.о. завідувача відділу кандидат біологічних наук
Костянтин Олександрович Скварко

У відділі вивчають фізіолого-біохімічні властивості рослин природної флори та інтродуцентів з метою визначення стратегії і меж їх фізіологічних адаптацій до природного і антропогенно зміненого середовища, розробки прогресивних способів збереження і збагачення фітогенофонду в природі та культурі, впровадження нових технологій розмноження, вирощування і захисту рослин.

С П І В Р О Б І Т Н И К И
ВІДДІЛУ ФІЗІОЛОГІЇ ТА БІОХІМІЇ РОСЛИН

Костянтин Скварко, кандидат біологічних наук (спеціальність: фізіологія рослин). Наукові інтереси: реакція рослинних клітин на низькоенергетичне лазерне випромінювання, механізми рецепції зовнішних сигналів і їх реалізація на субклітинному та молекулярному рівнях, причетність вторинних посередників, про- та антиоксидантів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) в процесах лазерної стимуляції росту рослин.

Ольга Кальмук, молодший. науковий співробітник (спеціальність: мікробіологія). Наукові інтереси: біохімічні механізми адаптацій та стресу в інтродуцентів, вплив техногенних факторів на пігменти фотосинтезу малопоширених інтродукованих рослин.

Емма Арапетян, кандидат біологічних наук (спеціальність: фізіологія рослин). Наукові інтереси: фізіологічні межі параметрів адаптаційної здатності рослин, збереження рослин, фотосинтез, пігменти.



Колекційні фонди

 


Колекційний фонд Ботанічного саду складає 3353 таксони, які включають:
- 787 видів і форм дерев і кущів;
- 580 природних трав`янистих видів;
- 698 видів і сортів культурних трав'янистих рослин;

- 1288 видів тропічних і субтропічних рослин.
Спонтанна флора ботанічного саду налічує 489 видів.

Унікальними в ботанічному саді є колекції саговиків, пальм,
антуріумів, сукулентів, інших тропічних і субтропічних рослин, рододендронів (друга за об'ємом колекція в Україні), хвойників, ботанічна система, рідкісні декоративні рослини. У колекціях Ботанічного саду знаходяться рідкісні та зникаючі види рослин, 52 види з Червоної книги України (включають 12 ендеміків і 17 реліктів).

 


К О Л Е К Ц І Ї
ВІДДІЛУ ПРИРОДНОЇ ТРАВ`ЯНИСТОЇ ФЛОРИ

- колекція систематики рослин - куратор заступник завідувача відділу Марія Дмитрівна Надрага
- колекція водно-болотних рослин - куратор Любов Миронівна Борсукевич
- колекція високогірних рослин - куратор Марія Дмитрівна Надрага
- колекція лікарських рослин - куратор кандидат біологічних наук Марія Іванівна Скібіцька

 

 

 

К О Л Е К Ц І Ї
ВІДДІЛУ ДЕНДРОЛОГІЇ

Відділ опікується двома дендропарками (на вул. Кирила і Мефодія та на вул. Черемшини), де зосереджена значна частина колекційних фондів. Окрім цього у відділі працюють над розвитком спеціалізованих дендрологічних колекцій:
- колекція рододендронів (86 таксонів) - куратор кандидат біологічних наук Галина Василівна Тимчишин
- колекція декоративно-квітучих кущів (197 таксонів) - куратор Оксана Богданівна Щерба
- колекція хвойних рослин (137 таксонів) - куратор Марина Олександрівна Щербина
- колекція витких рослин (73 таксони) - куратор колекції Таліда Михайлівна Мицко
- колекція магнолієвих (11 таксонів) - куратор Ірина Володимирівна Семенюк

У колекціях відділу дендрології 749 таксонів з 57 родин, з них аборигенних видів - 167, інтродуцентів - 582. Планується створення арборетума.

К О Л Е К Ц І Ї
ВІДДІЛУ КУЛЬТУРНОЇ ФЛОРИ І ОЗЕЛЕНЕННЯ

- колекція багаторічних декоративних рослин - куратор кандидат біологічних наук Марія Григорівна Могиляк
- колекція цибулинних рослин і жоржин - куратор Ядвіга Адамівна Федоровська
- колекція хризантем, піонів і однорічних культур - куратор Наталія Ярославівна Загульська
- колекція півників і флоксів - куратор Марія Іванівна Конопада

Колекції, що складають фонд відділу культурної флори і озеленення, було засновано у післявоєнні роки. Тоді збір багаторічних і однорічних декоративних рослин започаткувала ботанік Купава Остапівна Улична. Колекції провідних монокультур ведуть свій початок з 60-70-х років минулого століття.
Зараз у фондах відділу зберігаються колекції квітково-декоративних рослин - 700 таксонів. Принцип їх розміщення відповідає основним життєвим формам трав'янистих рослин: цибулинні, бульбоцибулинні, кореневищнi багаторічні, дворічні, однорічні, а також розарій. В експозиціях розміщені провідні у декоративному садівництві культури - тюльпани (115 сортів), гіацинти (28 сортів), жоржини (138 сортів), гладіолуси (21 сорт), іриси (80 сортів), флокси (26 сортів), хризантеми (19 сортів).
У колекціях малопоширених багаторічників та однорічників (280 видів, 80 сортів) з 56 родин і 175 родів. Представлені декоративні види Європи - 90; Далекого Сходу і Японії - 49; Центральної і Малої Азії - 50; Північної Америки - 31; Кавказу - 27; Середземномор'я - 24; Карпат - 20. Значна частина однорічних рослин походить з Центральної та Південної Америки та Африки.

К О Л Е К Ц І Ї
ВІДДІЛ ТРОПІЧНИХ І СУБТРОПІЧНИХ РОСЛИН

- колекція саговиків;
- колекція пальм;
- колекція антуріумів;
- колекція бромелій;
- колекції сукулентних рослин, а також багатьох інших груп тропічних і субтропічних рослин.

Перші колекції тропічних та субтропічних рослин було засновано ще в 50-х роках ХІХ століття. Старі теплиці функціонують і зараз, тут знаходиться ряд колекцій відділу, зокрема ароїдних, бромелієвих, драценових, орхідних та пальм. В 70 -х роках ХХ ст. Був збудований оранжерейний комплекс загальною площею 1250 кв.м., де розміщені основні експозиції відділу.
Основні колекції розташовані за ботаніко-географічним та систематичним принципами.
Колекційні фонди відділу налічують 1288 видів, різновидів, форм та сортів, що належать до 434 родів і 122 родин.
Спорові рослини представлені 28 таксонами, що відносяться до відділів: Psilophyta - 1; Lycopodophyta - 3 та Polypodiophyta- 25 таксонів, 20 таксонами, що належать до 6 родин та 10 родів представлені голонасінні (Gymnospermae). Решту - 1264 таксони - становлять покритонасінні (Angiospermae).
Найбільш численною серед голонасінних є колекція Cycadaceae - 7 таксонів. До голонасінних належать найстарші особини колекцій: Agathis brownei (біля 125 років), Dioon edule (близько 100 pоків), Ceratozamia mexicana та C.mexicana var.longifolia (приблизно 65-70 pоків), Cycas cirсinalis (близько 85 p.) та Encephalartos horridus ( приблизно 100 р.).
З покритонасінних близько 600 таксонів є сукулентами. В цій групі найбільш широко представлені наступні родини та родини: Agavaceae - 41 таксон (35 із них належать до роду Agave); Aizoaceae - 23; Asphodelaceae - 99 таксонів (34 таксони Aloe, 40 - Gasteria, 22 - Haworthia); Cactaceae - 180; Crassulaceae - 160 (22 таксони Aeonium, 31 - Crassula, 18 - Echeveria, 36 - Kalanchoe, 26 - Sedum і 25 таксонів з родини Euphorbiaceae).
Cеред інших найбільш численними є родини та роди: Araceae - 67 (17 таксонів Anthurium; 15 - Philodendron); Bromeliaceae - 56 таксонів, Moraceae -32 таксонів (27 таксонів Ficus), Orchidaceae - 33 тасконів; Palmae - 32 таксонів; Piperaceae - 37 таксонів. Серед пальм є 125-річний екземпляр Phoenix canariensis.


Категорія: Львівське | Переглядів: 6997 | Добавив: lviv | Рейтинг: 3.7/6 |
Всего коментарів: 0
Добавляти коментарії можутт тільки зарегістровані користувачі.
[ Регістрація | Вхід ]
Львів © 2008 р