У
давні часи, років чотириста тому, у львівській ратуші з'явився привид.
Приходив він опівночі у вигляді чорної труни, яка літала залами і
сходами, а луна розносила її страшний стогін. Ніхто не міг пояснити
появу чорної труни, та ось один із лавників, а так називалися у
давньому Львові судді, що провадили кримінальні справи, розгадав
таємницю. Одного разу колегія лавників не досить ретельно розглянула
судову справу і засудила невинного чоловіка на кару смерті. Згодом
знайшли справжнього винуватця злочину, але було вже пізно – невинний
постраждав. Після цього у ратуші почала з'являтися чорна труна, як
грізна пересторога для неправдивих суддів. Наступні
леґенди, які ми розповімо, були записані львівським письменником
Стефаном Грабинським, твори якого вперше для сучасників запрезентував
Юрій Винничук. 1861 року було запущено в дію залізничний м
... Читати дальше »
V ст. н. е. - Слов'янське поселення в околицях сучасної пл. Різні у Львові. Х-ХІІ ст. - Давньоруське поселення на Замковій горі. 1238-1264 - Правління короля Данила Галицького. 1256 - Перша літописна згадка про Львів. 1259 - Руйнування укріплень Львова на веління золотоординського воєнначальника Бурундая. 1264-1301 - Правління короля Льва Даниловича. 1270 - Початок переносу центра Княжого Львова в околиці сучасної пл. Ринок. 1287 - Оборон
... Читати дальше »
Найкоштовнішим
бізнес-проектом Павла Кампіана стало спорудження родинного гробівця при
Латинській катедрі — головному католицькому храмі міста, який внесено
до переліку перлин світової спадщини ЮНЕСКО. До втілення «мертвої»
ідеї, реалізацію якої Кампіан розпочав 1585 року, щойно вмостившись у
кріслі райця, він підійшов з комерційним розрахунком. При каплиці,
зручно розташованій у самому центрі Львова, родина облаштувала ломбард,
де зберігалися гроші та коштовності позичальників.
Диктатура Кампіанів
Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК
Завдяки лихварству та корупційним зв’язкам львівський лікар Павло Кампіан став справжнім олігархом
Економіка і політика наприкінці XVI — на початку XVII ст. у Львові
зрослися, як неопе
... Читати дальше »
В кінці XIX ст. у Львові стала відчутною потреба побудови великого міського театру. У 1895 році був оголошений конкурс на кращий проект будівлі, в якому серед багатьох взяла участь фірма "Г.Гельмер і Ф.Фельнер", що побудувала понад сорока театрів в Росії та Австро-Угорщині, в Болгарії та Німеччині, а також автор Краківского театру архітектор Я.Завейський.
Уже цього року дворик Домініканського собору очистять
від графіті. А за достатнього фінансування та наявності відповідних
дозволів цей вид мистецтва може зникнути з центральної частини міста
протягом тижня.
Мистецтво графіті – не винахід ХХ століття. Люди, які хотіли
увіковічити себе на стінах будівель, були завжди. Проте саме в минулому
столітті графіті набуло значного розмаху. Але одна річ, коли їх малюють
у спеціально відведених місцях, і зовсім інша, коли ними “прикрашають”
пам’ятки архітектури. За словами Лілії Онищенко, начальника управління
охорони історичного середовища Львівської міської ради, сьогодні
неможливо порахува
... Читати дальше »
Міська влада вкотре напускає туману на один із найбільших
проектів останнього часу – будівництва стадіону до Євро-2012. Бадьорі
рапорти про максимально швидкий вибір інвестора, який будуватиме
стадіон, та семимильні темпи підготовки раптом змінилися звичним для
Львова болотом, у мутному багні якого хтось конче намагається наловити
рибки у свою окрему сіточку.
Про мутні процеси довкола стадіону свідчить те, що конкурс на
будівника стадіону дедалі більше стає процесом непрозорим, а громада
має втішатися уривчастими й суперечливими повідомленнями від чиновників
та депутатів. І парадокс полягає в тому, що на самій переправі дедалі
впевненіше звучать голоси про те, що місто може самостійно збудувати
стадіон, не віддаючи іноземним інвестора
... Читати дальше »
Назавжди в пам'яті залишиться перша зустріч з п. Ольгою Завербною.
Витончена, вродлива, нескорена і незалежна галичанка. Її мова щира і
милозвучна, впевнена. А розповідь про далеке табірне минуле заставляла
затамувати подих. Народилася п. Ольга Завербна в с. Миклашів
Пустомитівського р-ну, Львівської обл. Батько її, Завербний Семен, був
головою "Просвіти", служив при церкві, член ОУН. Брат Роман, вояка УПА,
героїчно загинув в 1947 р., не здався енкаведистам будучи тяжко
пораненим.
- Родина наша була дружна, понад усе ми любили свій край і свій народ,
українське слово і українську пісню, щиро шанували свята і традиції
народні, мріяли про вільну незалежну державу. Вся родина бул
... Читати дальше »