Вівторок, 19.12.2017, 01:19
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Регістрація | Вхід
Меню сайта
Розділи новин
Люди зв'язані зі Львовом [9]
Вулиці Львова [17]
Церкви Львова [6]
Історія Львова [28]
Львівське [34]
Готелі Львова [11]
Форма входа
Календар новин
«  Лютий 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
2526272829
Пошук
Друзі сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Львів
Головна » 2008 » Лютий » 5 » Львівський національний університет імені Івана Франка 2
Львівський національний університет імені Івана Франка 2
02:59



У галузі історії права працювали професори О.Бальцер, П.Домбковський, доцент К.Кораній, у галузі цивільного права і процесу — проф. М.Аллерганд, К.Стефко, Е.Тілль, А.Долінський, у галузі кримінального права — Ю.Маркевич, в галузі міжнародного публічного права — проф. П.Ерліх.
Однією з провідних галузей була полоністика. Тут продовжували працювати Е.Кухарський та К.Колабушевський. Історія полоністики мовознавчого напрямку у цей період пов'язана з іменами Каліни, Кринського, Нітша, Улашина, Гартнера та частково Р.Пілята та В.Брухнальського. До найбільш цінних праць цього періоду можна віднести книгу Г.Гартнера (1892-1935) “Граматика сучасної польської мови”.
Українську філологію в університеті представляв проф. Я.Янів, класичну філологію — проф. С.Вітковський та Р.Ганшинець (1888—1958), германістику — З.Черний.
У 1925—1935 рр. в університеті функціонували кафедри арабської, староєврейсько-арамейської, турецької, монгольської, індійської, іранської філології та історії Сходу. Відомими орієнталістами та мовознавцями були проф. М.Шарр, проф. З.Смогоршевський, проф. В.Котвіч, проф. Г.Блатт, А.Таваронський та Ю. Курилович.
За статтями таємного протоколу до угоди СРСР з Німеччиною від 23 серпня 1939 р. Західна Україна потрапила в зону впливу Радянського Союзу. 22 вересня у Львів увійшли радянські війська. 26 жовтня 1939 р. у Львові зібралися маріонеткові Народні Збори Західної України, які проголосили запровадження Радянської влади.
У цей період радикальних змін зазнав і Львівський університет. Відповідно до Статуту про вищу школу СРСР проведено докорінну організаційну перебудову університету як вищого навчального закладу з безоплатним і вільним навчанням для всіх громадян. Теологічний факультет було ліквідовано, а медичний з фармацевтичним відділом реорганізовано в медичний інститут. У жовтні 1939 р. були створені нові кафедри: історії марксизму-ленінізму, діалектичного та історичного матеріалізму, політичної економії, української мови, української літератури, російської мови, російської літератури, історії СРСР, історії України, фізичного виховання. Поряд з забезпеченням високої професійної підготовки спеціалістів вони мали виховувати молодь на основі марксистсько-ленінської ідеології та матеріалістичного світогляду.
Вчена рада 2 грудня 1940 р. затвердила новий університетський статут, у якому зазначалось, що право вступу до університету мають усі громадяни незалежно від їхнього соціального походження, статі, раси та національності.
На роботу до університету були запрошені відомі вчені: історик літератури М.Возняк, літературознавець, фольклорист і поет В.Щурат, фольклорист і музикознавець Ф.Колесса, письменник, літературознавець М.Рудницький, історик І.Крип'якевич, математик М.Зарицький та інші. Сюди ж Народний Комісаріат освіти УРСР скерував 45 наукових працівників з Києва і Харкова. Ректором університету був призначений історик за фахом, доцент М.Марченко.
Указом від 8 січня 1940 р. Президія Верховної Ради УРСР присвоїла Львівському державному університету ім`я видатного українського письменника і мислителя Івана Франка.
Університет 15 січня 1940 р. розпочав роботу за новими навчальними програмами на підставі схваленого статуту у складі п'яти факультетів: історичного, юридичного, філологічного (з відділами української мови та літератури, слов`янської філології, романо-германської філології), фізико-математичного (з відділами математики, механіки, фізики), природничого (з відділами біологічним, хімічним, географічним, геологічним). Новостворені колегіальні органи — вчена рада університету та ради факультетів — вирішували питання навчальної, методичної та наукової роботи, надавали наукові ступені і вчені звання. Основною навчально-науковою одиницею й надалі залишалася кафедра (1940 р. їх налічувалось 52), яка виконувала навчальну роботу, розробляла програми спецкурсів і спецсемінарів, організовувала наукову роботу.
Навчання в університеті тривало чотири роки на гуманітарних факультетах і п'ять років на природничих. У 1940 р. на історичному, філологічному, природничому та фізико-математичному факультетах запроваджено заочну форму навчання. При юридичному факультеті відкрито філіал Всесоюзного юридичного заочного інституту.
В університеті розпочалася наукова діяльність. Перша наукова сесія викладачів відбулася у січні-лютому 1941 р., а у квітні — перша студентська наукова конференція. У 1940 р. почала функціонувати аспірантура, до якої вспупили 33 аспіранти.
Однак робота університету була зупинена з нападом Німеччини на Радянський Союз і вторгненням 30 червня 1941 р. гітлерівських військ до Львова. У перші ж дні 70 відомих учених університету, політехнічного та медичного інститутів були заарештовані, а після побоїв та знущань розстріляні в районі теперішньої вулиці Сахарова. Серед знищених окупантами були видатні вчені зі світовим ім`ям, зокрема Т.Бой-Желенський, Роман Лоншан де Бер`є, Маврикій Аллерганд, Генріх Ауербах, Станіслав Сак.
У 1942 р. німецька окупаційна влада закрила вищі школи в Україні. Окупанти грабували і нищили університетське майно. До Німеччини було вивезено обладнання кабінетів і лабораторій фізико-математичного і хімічного факультетів, бібліотеку кафедри фольклору та етнографії, яка налічувала 15 тис. томів. З наукової бібліотеки університету, в якій було зруйновано головний читальний зал, вивезено 20 тис. томів найцінніших книг, близько 5 тис. стародруків та інкунабул, 500 цінних рукописів.
Відновлення діяльності університету розпочалося відразу ж після звільнення Львова від гітлерівських військ. 30 липня 1944 р. в університеті відбулися збори, учасники яких — 127 викладачів і технічних працівників — звернулися до інтелігенції з закликом взяти активну участь у відбудові економіки, навчальних, культурно-освітніх закладів Львова.
Протягом другої половини 1944 р. і першої половини 1945 р. переважно силами студентів і викладачів було впорядковано приміщення на вул.Щербакова (тепер Грушевського), 4 (біологічний факультет), на вул.Ломоносова (тепер Кирила і Мефодія), 6 і 8 (хімічний та фізичний корпуси), відремонтовано наукову бібліотеку та гуртожитку на вул.Герцена, 7, частково відбудовано астрономічну обсерваторію і ботанічний сад.
Після більш ніж трирічної перерви 15 жовтня 1944 р. в університеті приступили до навчання 194 студенти 2-4 курсів. 226 студентів перших курсів розпочали навчання 1 листопада 1944 р. На перші курси студентів зараховували і після початку навчального року. Всього наприкінці березня 1945 р. в університеті навчалося 799 студентів. Відновилася робота навчально-методичних майстерень, астрономічної обсерваторії, ботанічного саду, наукової бібліотеки, геологічного та ботанічного музеїв.
У 1948 р. ректором університету був призначений відомий учений-механік професор Г.Савін. З 1951 до 1963 рр. університет очолював відомий учений-геолог, професор, член-кореспондент АН УРСР, згодом академік АН УРСР Є.Лазаренко. З 1963 по 1981 рр. ректором був учений у галузі електротехніки, професор М.Максимович, у 1981—1990 рр. — учений у галузі історії, професор В.Чугайов.
У повоєнний час структурні зміни в університеті тривали. У 1945 р. створено хімічний факультет у складі чотирьох кафедр. Наприкінці 1950 р. зі складу філологічного факультету — як окрема структурна одиниця виділяється факультет іноземної філології. Отже, всього в університеті діяло дев'ять факультетів. Водночас відкрилися нові кафедри, кількість яких збільшилась до 71. У 1953 р. на базі фізико-математичного факультету утворилися два нових: механіко-математичний і фізичний, а з 1975 р. — механіко-математичний факультет поділився на математичний та факультет прикладної математики і механіки.
У 1959 р. для викладання іноземних мов на неспеціальних факультетах створено загальноуніверситетську кафедру іноземних (англійської і німецької) мов.
Для підготовки працівників преси у 1953 р. у складі філологічного факультету було відкрито кафедру журналістики, а з наступного року організовано окремий факультет журналістики.
У 1966 р. на базі Львівської філії Київського інституту народного господарства засновано економічний факультет, у складі якого працювали такі кафедри: економіки, організації та планування народного господарства, фінансів, бухгалтерського обліку та статистики, математичних методів в економіці.
У 1975/76 навч. році університет налічував уже 13 факультетів. Цього ж навчального року розпочав роботу підготовчий факультет для іноземних громадян з кафедрами російської мови та природничих наук.
Збільшення кількості факультетів, кафедр, розвиток нових наукових напрямів, удосконалення навчальних процесів у зв`язку з науково-технічним прогресом потребувало розширення матеріально-технічної бази університету. У 1950/51 навч. році університет мав 12 навчальних будівель загальною площею 42,8 тис.кв.м, а в 1959—1962 рр. навчальна площа була збільшена за рахунок надбудови хімічного факультету на вул. Ломоносова. Наприкінці 50—початку 60-х років університет одержав приміщення на вул. Січових Стрільців (колишня 17 Вересня), в яких розмістилися студентська бібліотека, юридичний і географічний факультети та кілька фізичних лабораторій. У 1966 р. університету передано будинок на Проспекті Свободи 18, у якому розмістився економічний факультет. У 1971 р. введено в дію новий навчальний корпус фізичного факультету на вул. Драгоманова. У 1984 р. на цій же вулиці університету передано ще один корпус. Навчальна площа університету у 1984 р. становила понад 55 тис.кв.м.
Один з найстаріших підрозділів університету — ботанічний сад. У 1957—1959 рр. розроблено генеральний план його розбудови. Тут було організовано два відділи: інтродукції і фізіології рослин. У 1970 р. ботанічний сад набув статусу наукової установи.
В організації навчального процесу та наукової роботи важливу роль відіграє наукова бібліотека університету. За повоєнні роки її книжковий фонд збільшився майже в 5 разів і у 1985 р. становив понад 2 700 тис. одиниць.

Розвитку навчальної, методичної та наукової діяльності університету сприяло створення в 1947 р. друкарні та видавництва, яке наказом міністра вищої освіти УРСР у квітні 1957 р. було реорганізоване в статутне видавництво Львівського університету і функціонувало як структурна одиниця університету до 1968 р. (згодом було реорганізоване у видавництво Видавничого об`єднання “Вища школа” при Львівському університеті, а з 1989 року виділилось у самостійне видавництво “Світ”). Велику видавничу діяльність розгортали факультети університету. Вже з 1948 р. були започатковані “Наукові записки” Львівського університету, які відображали стан наукової роботи на факультетах. З 1962 р. вони виходять під загальною назвою “Вісники Львівського університету” з зазначенням серії. Студенти також не стояли осторонь видавничої діяльності — було видано три студентські “Альманахи” (1954, 1956, 1958 рр.). Велика кількість навчальних посібників та методичної літератури друкується в машинно-офсетній лабораторії університету, створеній у 1959 р.

За післявоєнні роки в університеті склався висококваліфікований колектив науковців. За 1946—1965 рр. працівники університету захистили 53 докторські дисертації, а за 1965—1975рр. — 52. За 1946—1975 рр. захищено 842 кандидатські дисертації. Про загальне визнання цінного внеску у розвиток науки свідчить обрання професорів університету академіками і членами-кореспондентами АН УРСР, присвоєння їм почесних звань. Зокрема, у 1948 р. дійсними членами АН УРСР були обрані професори О.В`ялов, Б.Гнєденко, Г.Савін, у 1958 р. — професор І.Крип`якевич. У 1961 р. дійсним членом АН СРСР став професор В.Соболєв. Серед випускників університету академіки НАН України О.Парасюк, Я.Підстригач, І.Юхновський, В.Панасюк, Р.Кучер, М.Бродін, Є.Фрадкін. В університеті навчалися такі відомі українські письменники, як Р.Братунь, Д.Павличко, Р.Іваничук, Р.Федорів, В.Лучук.

Протягом 50—60-х років на кафедрах і факультетах формувалися наукові колективи і закладалися основи наукових напрямів, зокрема, теорія пластичності і міцності, диференціальних рівнянь, теоретична мінералогія, фізико-хімічний аналіз металічних систем, франкознавство, слов`янознавство, народногосподарські ресурси і культура західних областей УРСР, історичні і культурні зв`язки слов`янських народів та інші, більшість з яких у наступні роки визначили наукове обличчя Львівського університету. Протягом 60—70-х років значно розширилась державна тематика наукових досліджень, координована АН УРСР, поступово входила в життя госпдоговірна тематика.

З року в рік збільшувалася кількість студентів, зарахованих на перший курс університету. Цьому сприяло створення нових факультетів, спеціальностей і спеціалізацій. У 1950 р. на перший курс навчання було зараховано 575 осіб, 1970 р.— понад 1100, 1985 р.— понад 1300 осіб. У 1947/48 навч. році розпочало роботу заочне відділення, що дало змогу здобувати вищу освіту без відриву від виробництва. У 1951—1953 рр. прийом на перші курси заочного навчання становив 300-325, у 1965 р. майже 1200 чол. У 1959 р. університет розпочав прийом студентів на вечірнє навчання за спеціальностями українська мова і література, історія, фізика, математика, хімія, у 1960—1962 рр. — правознавство, російська мова і література, англійська і німецька мови, біологія, в 1963—1965 рр. — радіофізика й електроніка, обчислювальна математика, біохімія, у 1966 р. — планування народного господарства і промисловості, бухгалтерського обліку, у 1970 р. — організація механізованої обробки економічної інформації. Прийом на перші курси вечірнього навчання в ті роки становив щорічно 300-350 чол. Набір на вечірнє навчання припинено у 1992 р.

З 1969 до 1996/97 навч. року при університеті функціонувало підготовче відділення, яке готувало молодь до вступу в університет. З 1971 р. працює інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. З 1989 р. в Інституті підвищення кваліфікації та підготовки кадрів  здобувають другу освіту 5998 осіб. Інститут проводить підготовку фахівців з 11 спеціальностей.

Проголошення незалежності України внесло нову сторінку в історію нашого університету. В Університеті ведеться підготовка молодших спеціалістів, бакалаврів,  спеціалістів  та  магістрів  за 73 спеціальностями   на  п’ятнадцяти  факультетах  та  в  трьох  коледжах. Очолює Львівський університет з 1990 р. професор, доктор фізико-математичних наук Іван Вакарчук. У ході виконання широкої програми реформ організації навчання й освіти гуманітарного циклу у Львівському університеті відкрито нові факультети та підрозділи: у 1992 р. — факультети міжнародних відносин і філософський, у 1997 р. — факультет доуніверситетської підготовки. У 1992 р. засновано Інститут історичних досліджень, який очолює доктор історичних наук Я.Грицак. Інститут проводить дослідження з історії України в загальному східному і центральноєвропейському контексті, приділяючи особливу увагу новим та новітнім часам. З 1997 р., як структурні підрозділи Львівського державного університету, діють Правничий коледж, Центр гуманітарних досліджень, Інститут літературознавчих студій, Центр вивчення італійської мови і культури. Відповідно збільшилися навчальні площі університету: за 1991—1996 рр. вони досягли майже 90 тис кв. м. З 1978р. викладачі і наукові співробітники університету ведуть велику роботу в секціях Львівської Малої академії наук старшокласників, у якій щороку навчається близько 1000 учнів. На базі університету відбуваються заняття лекторіїв, семінарів-практикумів, науково-дослідницька робота учнів під керівництвом учених, підсумкові конференції відділень Малої академії.

На факультетах  та коледжах Університету активно діє низка студентських громадських організацій. Серед них особливо активними є «Молода дипломатія» (факультет міжнародних відносин), студентський «Англійський клуб» (факультет іноземних мов), «Об’єднання студентів правників» та «Європейська асоціація студентів права» (юридичний факультет та Правничий коледж), «Студентське  братство»  та інші. 

Професорсько-викладацький колектив збільшився майже у 7 разів і налічував у 1996/97 навч. році 981 особу, з них — докторів наук, професорів — 148, 553 кандидати наук, доценти.

Станом на 2001 рік в Університеті працює  3301 особа, з них: професорсько-викладацького складу – 1042 особи; співробітників науково-дослідної частини – 248 осіб; адміністративно-господарського, навчально-допоміжного персоналу – 2011 осіб.

             За період 1991—1997 років працівники університету захистили 32 докторські та 140 кандидатських дисертацій. Викладачі здійснювали важливу педагогічну та науково-дослідницьку роботу на 100 кафедрах університету (на 1996 р.), в обчислювальному центрі. В університеті діяло понад 100 лабораторій і кабінетів. Важливу роль у навчальному процесі і науковій роботі відіграють музеї: зокрема, зоологічний, геологічний, мінералогічний (1953 р.), музей нумізматики, сфрагістики та археології (1967 р.).

У 1997 році Університет готує фахівців з 61 педагогічних, наукових та інженерних спеціальностей і 109 спеціалізацій. На перші курси денної форми навчання зараховано 2127 студентів, заочної — 710. З 1994 р. університет веде прийом абітурієнтів на умовах повної компенсації затрат на підготовку. На 1 лютого 1998 р. загальна кількість студентів денної форми навчання становила 9384; заочної — 3466.

На теперішній час на денній формі  навчається 11649  студентів,  в  тому  числі  2980   на умовах повної компенсації затрат на навчання, на заочній формі - навчаються  3680 студентів, з  них    2543  студентів-платників. У  коледжах навчаються  1086  студентів. Крім того,  в екстернаті  навчається 19  осіб.  Щорічно понад 2000 випускників закінчують університет. Повний курс навчання триває 5 років.

Різними формами підвищення кваліфікації  у   2000-2001  навчальному році було охоплено 139 викладачів.

На сьогодні  в  Університеті  є  112  кафедр,  чотири  з  яких    відкрито  в   2001  році. Це кафедри: режисури, теорії літератури та порівняльного  літературознавства на філологічному факультеті; міжнародних відносин і  дипломатичної служби, країнознавства і міжнародного  туризму на    факультеті  міжнародних  відносин  (шляхом  поділу).

Навчальний  процес  забезпечують   1042  викладачі,  в  тому  числі  158  докторів  наук, професорів,  і  643  кандидати  наук,  доценти.

 На базі Самбірського технікуму інформатики і обчислюваль­ної техніки, та на базі Червоноградського гірничого технікуму фун­кціонують філії економічного факультету.

Яворівська  районна   адміністрація  звернулася  з  пропозицією    про  відкриття  філій  у  Новояворівську факультетів прикладної   математики та  інформатики,   географічного  та геологічного.

Основною формою підготовки наукових кадрів є аспірантура, на 1997/98 навч. рік готувала фахівців з 89 спеціальностей гуманітарного та природничого профілів. У 1997/98 навч. році в аспірантурі на денній формі навчається — 505 осіб, заочній — 206 осіб.

На сьогоднішній день в аспірантурі та докторантурі навчається 757 аспірантів, з відривом від виробництва - 516 та 241 аспірант - без відриву від виробництва, 25 докторантів.

Організаційно проводяться дослідження у складі НДЧ, до якої структурно входить 19 науково-дослідних лабораторій, Інститут франкознавства, Інститут славістики, Інститут літературознавчих студій, Інститут Європейської інтеграції, Інститут-асоціація регіональних екологічних проблем, Інститут історичних досліджень, Астрономічна обсерваторія та Ботанічний сад.

Конкурс на бюджетну форму навчання в Університеті зріс з 2,74 у 2000 році до 2,83 у 2001 році.

            Найбільший конкурс в 2001 році був на спеціальності: переклад, англійська філологія, акторська майстерність, міжнародні економічні відносини.

Проведення тестування для випускників сільських шкіл дало змогу збільшити кількість студентів з сільської місцевості і зарахувати до університету близько третини сільської молоді від контингенту всіх зарахованих.

На перший курс зараховано 819 студентів із сільської місцевості.

            Кількість абітурієнтів, які подали заяви на платне навчання, зросла з 1680 в 2000 році до 1972 в 2001 році, в тому числі кількість заяв на денну форму навчання зросла з 1133 в 2000 році до 1530 в 2001 році.

            Всього зараховано на навчання понад 3,5 тис.осіб.

Останніми роками в університеті налагоджені наукові зв`язки з університетами інших країн. Це навчальні заклади Угорщини, Німеччини, США, Канади, Франції, Австрії, Бельгії, Великобританії, Росії, Чехії, Болгарії, Португалії, Румунії, Молдови. Особливо тісними є контакти з польськими навчальними закладами та науковими установами. Ефективними формами співробітництва науковців стали міжнародні конгреси, конференції, сесії, обмін викладачами для читання курсів лекцій, наукове стажування.

В 2000 році  продовжено термін дії угод з  університетом в м. Бельці (Молдова), Краківською Педагогічною Академією (РП).  В  цьому навчальному році за безпосередньою участю Університету утворено  Європейський  Колегіум Польських і Українських Університетів (м.Люблін).

В 2000/2001 навчальному році у закордонні відрядження виїжджали 825 співробітників та студентів Університету. Найбільше закордонних відряджень припадає на факультети: міжнародних відносин, іноземних мов, філологічний, історичний, географічний. Серед студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах світу,  найбільше студентів факультетів міжнародних відносин та іноземних мов. Студенти географічного, історичного факультетів та факультету міжнародних відносин проходять навчальні практики в Польщі, Німеччині, Австрії, Угорщині, Чехії та Словаччині.  В 2000/2001 н. р.  співробітники механіко-математичного, філологічного, хімічного факультетів, факультету міжнародних відносин і прикладної математики та інформатики   працювали  у  вищих навчальних закладах Польщі, Колумбії, Франції, Швейцарії, Австрії на викладацькій роботі за контрактами. Відповідно до наданих Австрійським центром  місячних стипендій 10 фахівців Університету відвідали вищі навчальні заклади  Австрії, а за договорами між Львівським та Варшавським і Вроцлавським університетами, наукове стажування пройшли понад 48 співробітників Університету.

             Влітку  студенти факультету іноземних мов, міжнародних відносин працювали у літніх учнівських таборах в США.  Значна кількість студентів брала участь в літніх мовних курсах.

         Багато випускників продовжують навчання у вищих навчальних закладах США, Польщі, Німеччини, Австрії, Великої Британії, Франції.

              Протягом 2000-2001 н. р. Університет відвідали понад 800 іноземців. Зараз в Університеті навчається 66 іноземних студентів та стажистів. У другому семестрі 2000/2001 н. р. на філологічному факультеті навчалися 11 студентів-україністів Варшавського та Люблінського університетів.   На підготовчому відділенні для іноземних громадян навчалось 29 слухачів із 8 країн світу.

              Щорічно за грантом американського уряду та сприянням Канзаського університету проводиться Літня школа для американських студентів, які проходять шеститижневе стажування з української мови та історії України.

               Протягом 2000/01 навчального року в Університеті  працювали 9 іноземних фахівців: Генріх Солвег  (Німеччина), Гелда Зомер (Австрія), Аннет Нордлунд (Швеція), Родрігес Лінерас (Іспанія), Дамір Пєшорда (Хорватія), Марія Новікова (Білорусь), Труде Берг (Велика Британія), Чангзу Сонг (Корея), Маня Поссельт (Німеччина), які запрошені для читання лекцій на факультетах: іноземних мов, філологічному, міжнародних відносин.

              У 2000-2001 н. р. Університет відвідали посли  Бельгії, Бразилії, Греції, Румунії, Франції, США. Вони провели зустрічі, прочитали лекції для студентів та співробітників Університету.

              Університет приймає активну участь у багатьох міжнародних освітніх програмах і проектах.

              За вказаний період в Університеті проведено понад 30 міжнародних конференцій.

За десятиріччя незалежності України Львівський національний університет імені Івана Франка став одним із найпрестижніших закладів нашої держави, здобув високий міжнародний авторитет. Досягнення Університету були гідно представлені на ювілейній виставці “Україна. Десять років незалежності”. За участь у цій виставці Університет був нагороджений дипломом. Колектив працює для того, щоб Університет щороку ставав усе більшим науковим та освітнім центром держави.

Категорія: Львівське | Переглядів: 2459 | Добавив: lviv | Рейтинг: 2.0/2 |
Всего коментарів: 0
Добавляти коментарії можутт тільки зарегістровані користувачі.
[ Регістрація | Вхід ]
Львів © 2008 р