П'ятниця, 22.09.2017, 01:51
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Регістрація | Вхід
Меню сайта
Розділи новин
Люди зв'язані зі Львовом [9]
Вулиці Львова [17]
Церкви Львова [6]
Історія Львова [28]
Львівське [34]
Готелі Львова [11]
Форма входа
Календар новин
«  Лютий 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
2526272829
Пошук
Друзі сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Львів
Головна » 2008 » Лютий » 5 » Парки Львова 2
Парки Львова 2
02:08
На початку ХХ століття Стрийський парк вважався одним із найгарніших парків Європи. Півтора століття тому це була львівська околиця з піщаними дюнами і крутими ярами. Парк було закладено 1879 року на місці колишнього Стрийського цвинтаря.


1894 року у Стрийському парку відкрилася грандіозна Вистава Крайова. До цієї події у Львові було запущено в дію один із перших електричних трамваїв у Європі. А з 1922 року тут щорічно відбувалися Східні Торги -- величезний ярмарок, де десятки найкрупніших світових фірм представляли різноманітні товари. Є речі, які здаються для нас новими, але насправді вони існували дуже давно. Славетний львівський письменник Станіслав Лем згадує, як він у 30-х роках минулого століття на Східних Торгах у Стрийському парку бавився в йо-йо і куштував бульйон з кубиків "Маггі". Тут же, на Східних Торгах стояли передавальні вежі першої львівської радіостанції, яка запрацювала 1930 року. Найпопулярнішими були передачі двох львівських гумористів Тоньця і Щепця, традицію яких у львівському ефірі продовжують сьогодні Доцик і Шльома. Тоньцьо і Щепцьо були настільки популярними, що вони і видумані герої їхніх програм фігурували у текстах популярних львівських батярських пісень. Сам "начальник" польської держави диктатор Пілсудський давав свої коментарі до програм Тоньця і Щепця.

У Стрийському парку полюбляло у вихідні та на свята забавлятися на фестинах львівське поспільство: ремісники, дрібні клерки, водоноси і служниці. Тут часто закручувалися романи міського плебсу. З 30-х років минулого століття на згадку про це залишилася батярська пісенька:

В Стрийськім парку на фестині

Там забава кльово плинє

Там кухарок ціла січ...

Стрийський парк завжди був великою гордістю львів'ян. Для того, аби викликати якнайбільшу ненависть до російських окупаційних військ, 1914 року серед львів'ян розповсюджувалися чутки, ніби російська окупаційна влада дала наказ знищити парк.

На жаль, у наші часи Стрийський парк занепав: тут не проводять жодних забав, виставок і ярмарків, і саме упорядкування колись одного з найгарніших парків Європи мало би бути кращим. Але львів'яни і сьогодні залюбки приходять сюди відпочивати.

Одним із найстаріших парків Львова є "Залізні води". Ще з 30-х років ХІХ століття львів'яни підмітили в околицях свого міста цю чудову місцину на двох горбах над яром, в якому протікала Полтва. Тут били численні джерела, багаті на залізо. На тему їхніх цілющих властивостей у Львівському університеті навіть захистили дисертацію.

Найбільший історик Львова Іван Крип'якевич розповідає, що у ті часи львів'яни полюбляли з дітьми і харчами раненько вирушати до "Залізних вод". Вони таборувалися на галявинах і лише увечері поверталися до міста.

Біля парку був надзвичайної чистоти ставок Камінського, де львів'яни у спеку могли скупатися. Спочатку на березі ставка стояла корчма. А в середині ХІХ століття тут відкрився німецький літній театр Франца Краттера. Станіслав Лем згадує, що вже на початку ХХ століття на ставку були окремі купальні для чоловіків і для жінок. На місці ставу Камінського за Польщі було збудовано басейн, який наповнювали з чистих джерел. Зараз тут діє басейн "Динамо".

Залізні джерела парку і зараз вважаються цілющими, й існує проект реконструкції парку "Залізні води" і перетворення його на справжню лікувально-рекреаційну зону.

В кінці Личаківської в районі кінцевої зупинки трамваю №2 розташований невеликий, але дуже гарний Личаківський парк. З цим місцем пов'язана легенда про диявольський млин.

В середині ХІХ століття один львівський підприємець побудував на цій горі млин. Гора на той час була зовсім не заліснена і тут гуляли буйні вітри, які й хотів використати підприємливий господар для свого вітряка. Але тут вітри схрещувалися з різних сторін таким чином, що завжди ламали крила вітряка. Господар врешті відрікся від свого млина і залишив на цій горі порожню будівлю. Після цього місцеві мешканці твердили, що тут поселився диявол, який використовував вітряк для якоїсь своєї мети. Порядні мешканці обходили це місце.

Але одного разу якомусь невідомому гарно вдягненому панові вдалося вночі затягнути сюди одного львівського мельника, коли той був трохи напідпитку. Мельник врешті зрозумів, що потрапив до чортівських лап, але було пізно. Тим часом поважний пан, який і виявився чортом, поставив перед мельником майже нереальне завдання: до ранку закинутий млин мав запрацювати. Протверезівши, заручник чорта напружив усі свої сили і мобілізував усі свої професійні навички, і ось, коли ще не встигли заспівати треті півні, млин запрацював, а наш мельник з жахом побачив, що жорна перемелюють людські кістки. "Ти виконав своє завдання", -- промовив поважний пан. "Іди собі геть, але не забувай, що я тобі за твою працю обов'язково віддячуся". Мельник не тямив себе від щастя, що вирвався з чортівських лап і навіть забув про обіцянку нечистого. Але ось у Львові настала величезна посуха. Всі млини у місті зупинилися, а на колеса млина нашого мельника невідомо звідки все ж падала вода. Усі міські замовлення звалилися на щасливця, і за короткий період часу пестунчик долі нажив собі великий маєток. Чорт виявився порядним і дотримав своєї обіцянки.

Біля 1884 року залишки чортівського млина розібрали і це місце почали засаджувати деревами: смереками, соснами і березами. Так виріс гарний Личаківський парк.
За матеріалами гезети "Поступ"
Категорія: Історія Львова | Переглядів: 1523 | Добавив: lviv | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего коментарів: 0
Добавляти коментарії можутт тільки зарегістровані користувачі.
[ Регістрація | Вхід ]
Львів © 2008 р