Львів, вулиця Сербська

Найдавніша її назва — Fori pecorum platea, тобто Скотне торговище (дослівно: місце, де торгують худобою), у документах з'являється уже 1491 р. Тут, як і на сусідній Зарванській, торгували худобою, причому в той час цим переважно займалися євреї. Вони були досить серйозними конкурентами львівських м'ясників — у 1554-1555 рр. їхня частка становила 32,5% загальної суми вартості проданих волів.
У 1523 р. фіксується нова назва — вул. Шкоцька. Тривалий час вважалося, що походила вона від кількох шотландських ("шкоцьких") родин, що жили на ній. Але це твердження документально не підтверджене. А ось те, що це перекручена назва "Скотська", переконливо доведено.
Проте в даному разі йдеться тільки про найстарішу частину вулиці — від Ринку до вул. Староєврейської, яка слугувала західним кордоном єврейського кварталу. Друга частина — між вул. Староєврейською і Братів Рогатинців — виникла пізно, а в самостійну вулицю виділилася лише в другій половині XIX ст. Називалася вона Ружаньцовою ("ружанєц" — чотки) і Трояндовою. Третя частина вулиці, від вул. Братів Рогатинців до пл. Соборної, виникла після знесення міських мурів наприкінці XVIII - початку XIX ст. Це сталось у 1811 р., коли через сад бернардинців була прокладена дорога, котра з'єднала вул. Сербську з Галицьким передмістям. Ця вулиця називалася Бернардинською нижчою.
У 1871 р. всі три вулиці були об'єднані в одну — Сербську. Назва надана довільно, оскільки вважалося, що на вулиці у XVIII ст. мешкало декілька сербських родин, що, однак, не підтверджується документами.
Гітлерівці перейменували її у Кроатенштрассе (Хорватську), оскільки серби вели з ними запеклу боротьбу і згадувати їх зайвий раз було б політичною нетактовністю.
Будинки XVI-XVII ст. збереглися лише у верхній частині вулиці, на непарному боці.
Будинок № 1. Пам'ятка архітектури XVI ст.
Будинок № 3. Споруджений у 1714р. Войцехом Зичливим, Блажієм Прихильним і Яном Вигідним. На рівні другого поверху висить величезний залізний ключ — вивіска слюсарної майстерні, яка була тут на початку XIX ст.
Будинок № 13. На наріжнику — герб Львова, дата " 1633" і напис, який свідчить, що власник будинку мав право емфітевзису (вічної оренди). Це право надавалося за заслуги перед містом. Тож знак знаходився на Клопотівській кам'яниці, котра стояла на місці сучасного будинку № 10. її знесли наприкінці XIX ст., а знак перенесли на новий будинок.

За матеріалами http://ourlviv.il.if.ua/