Поселення навколо Львова.

Білогорща (1423) – село засноване на урочищі Білогорща, Іваном Зоммерштайном.

Брюховичі (1452) – виникли на міських ланах, що тяглися над річкою Брюховицею. В XVII ст. була тут перша у Львові фабрика паперу.

Винники (1410) – постали на місці старої оселі, що згадується як "Малий Винник". Вона була розбудована на землях, які князь Лев дарував за вірну службу колишньому львівському війтові німцеві Бертольдові, та на землях дарованих Володиславом Опільським львівському міщанинові Григорієві.

Готичний Львів.

Після прилучення галицького князівства до Польщі у 50 роках XIV ст. на південь від княжого міста в широкій частині заплавини постало нове місто за німецькими зразками.

Воно мало форму неправильного чотирикутника з квадратним ринком посередині. На чотирьох його кутах сходилися вулиці під прямим кутом. Сітка вулиць була правильної форми і густо забудована. Місто обведене мурами з оборонними вежами, ровом та валами. Будували його німці-колоністи, закликані Казимиром, на основі німецького магдебурзького права. Місто мало німецько-готичний характер.

На територію давнього княжого Л ... Читати дальше »

Княжий Львів.

Положення княжого міста тісно пов'язане з фізіографією. Місто розбудувалось на границі сухого незалісеного подільського берега й залісеної багнистої заплави Полтви, саме там, де на стику водотривкого вапняку виходять багаті горизонти джерельної води.

Старий Львів, як і інші тогочасні міста українських князівств, складалися з трьох частин: дітинця, тобто укріпленого міста, підгороддя (окольне місто) і пригороддя. Дітинець знаходився на тій горі, що звалася в XV ст. Горай, в XVII – Лиса гора (у новіші часи її почали звати Княжою горою) і була відділена від Високого Замку глибоким яром, засипаним після 1830-1840 рр. Як видно з гравюри XVII ст. це була висока і незалісена, стрімка і важкодоступна гора.

Ді ... Читати дальше »

Заснування

Львів належить до давніх, але не найстаріших городів Галицької землі. До часу його постання існував вже знаний своїм історичним значенням Галич, Звенигород, а в околицях теперішнього Львова менші укріплені городи такі, як Підгородище, Завадів, Грибовичі, Страдч, Щекотин, Домажир, Рокітна та ін., розташовані на горбах Розточч чи на схилах північного берега Поділля. Археологічні знахідки свідчать, що в найближчій околиці здавна були якісь оселі, але на терені давнього міста не знайдено ніяких пам'яток, які говорили б про існування постійної доісторичної оселі.

Засновником Л ... Читати дальше »

Перші сліди перебування людини на території Львівської області знайдено в Золочівському районі (поселенню близько 20 тис. років). У X ст. н.е. територія теперішньої Львівщини, як частина Галичини, входила до складу Київської держави, яка, будучи в той час однією з найбільш впливових країн Європи та Близького Сходу, конкурувала з Візантією.
Галичина була економічно та культурно високорозвиненим регіоном. Корiнним населенням Галичини є українцi. У зв'язку з послабленням центральної влади і конфліктами між окремими князями, Київська Русь не змогла протистояти татарській навалі 1240 р. і перестала існувати як унiтарна держава. В цей час, у 1240 - 1250 р.р. князем, а згодом — королем Галицько - Волинської держави Данилом Галицьким, було засноване місто Львів, назване на чес ... Читати дальше »

У галузі історії права працювали професори О.Бальцер, П.Домбковський, доцент К.Кораній, у галузі цивільного права і процесу — проф. М.Аллерганд, К.Стефко, Е.Тілль, А.Долінський, у галузі кримінального права — Ю.Маркевич, в галузі міжнародного публічного права — проф. П.Ерліх.

Однією з провідних галузей була полоністика. Тут продовжували працювати Е.Кухарський та К.Колабушевський. Історія полоністики мовознавчого напрямку у цей період пов'язана з іменами Каліни, Кринського, Нітша, Улашина, Гартнера та частково Р.Пілята та В.Брухнальського. До найбільш цінних праць цього періоду можна віднести книгу Г.Гартнера (1892-1935) “Граматика сучасної польської мови”.

< ... Читати дальше »

Історія створення Львівського університету бере свій початок у ХVІІ ст., але вона має і цікаву передісторію, що сягає корінням у глибину віків.

У ХVІ—ХVІІ ст. центрами культурного життя на українських землях були церковні братства. Користуючись підтримкою міщан та духовенства, вони сприяли поширенню ідей гуманізму, розвитку науки і шкільництва. Найдавнішим в Україні було Успенське ставропігійське братство у Львові, яке стало визначним українським культурним центром. З 1586 р. у Львові діяла братська школа, яка була середнім навчальним закладом. Тут вивчались церковно-слов'янська, грецька, латинська і польська мови, математика, граматика, риторика, астрономія, філософія та інші дисципліни. Члени Львівського братства планували навіть перетворити свій “гімнасіон” (так вони називали цю школу) у вищий навчальний заклад. У Львівській бр ... Читати дальше »