П'ятниця, 22.09.2017, 01:49
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Регістрація | Вхід
Меню сайта
Розділи новин
Люди зв'язані зі Львовом [9]
Вулиці Львова [17]
Церкви Львова [6]
Історія Львова [28]
Львівське [34]
Готелі Львова [11]
Форма входа
Календар новин
«  Лютий 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
2526272829
Пошук
Друзі сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Львів
Головна » 2008 » Лютий » 9 » Готичний, ренесансний, класичний Львів, та Львівське бароко.
Готичний, ренесансний, класичний Львів, та Львівське бароко.
23:10

Готичний Львів.


Після прилучення галицького князівства до Польщі у 50 роках XIV ст. на південь від княжого міста в широкій частині заплавини постало нове місто за німецькими зразками.

Воно мало форму неправильного чотирикутника з квадратним ринком посередині. На чотирьох його кутах сходилися вулиці під прямим кутом. Сітка вулиць була правильної форми і густо забудована. Місто обведене мурами з оборонними вежами, ровом та валами. Будували його німці-колоністи, закликані Казимиром, на основі німецького магдебурзького права. Місто мало німецько-готичний характер.

На територію давнього княжого Львова з ринку вела Краківська вулиця, що закінчувалася краківською (татарською) брамою. У протилежний бік з ринку йшла Галицька вулиця, яку замикали галицькі ворота в мурі. Вулиці Галицька й Краківська лежали на шляху Галич-Холм, який також проходив через новий ринок. Два інші боки міських мурів спиралис один на Підвальну з Босацькою, другий на проспект Свободи з Єзуїтською хвірткою.

Впродовж XV ст. середмістя обведено подвійними мурами. Рови наповняла вода Полтви, через рови вели чотири звідні мости. Площа міста в середині мурів мала 50 га.

Готичний характер тогочасного міста виявлявся в численних гостроверхих будівлях: костелах, як св. Станіслава, Домініканців, Фрацісканців, св. Катерини, св. Духу, збудованих в околиці Низького Замку та житлових будинках, мурованих і дерев'яних. Пожежа 1527 року знищила ці пам'ятки зовсім. З готичної архітектури залишились тільки римо-католицька катедра і деякі деталі в кам'яницях Ринку.

Нове місто захищав Високий Замок, побудований в кінці XIV ст. на другій, вищій за Княжу, горі, до якої вела з княжого міста крута дорога.

Давнє Княже місто стало тепер передмістям середньовічного Львова. Ще у XVII ст. звали його пригороддям старостинським або краківським передмістям, а опісля – жовківським.

На південь від Ринку розрослося друге Міське або Галицьке передмістя, яке сягало теперішньої вулиці Драгоманова. Площу передмість заповнювали поля, гори, сади, дерев'яні або ліплені будівлі. До мурів міста тулилися заїзні доми. Тут й там виростали при головних вулицях і площах церкви, костели, монастирі, здебільшого дерев'яні. Передміст не були захищені мурами в тому часто ставали жертвою набігів і пожеж. Вони в часі спокою відбудовувалися наново та розросталися вздовж головних комунікаційних артерій, що йшли з міста. Найслабше розвивались передмістя в напрямі джерел Пасіки, Залізної Води та лівого берега Полтви.

Львів ренесансний.

В кінці XVI ст. Львів прибрався у нові риси – ренесансові. Постали тоді в середмісті нові стильові будинки, прикрашені ренесансними орнаментами, галерейками, аттиками.

Перші з них будувалися в дусі італійського, пізніші – в дусі німецького ренесансу. Пам'ятки, що залишилися з цих часів, прибрали на львівському грунті локальні риси, дуже цікаві і характеристичні.

У XVI та до половини XVII в часі нового матеріального та культурного розквіту Львова, спостерігається наплив чужоземних купців та ченців. Вони на рівні з місцевим міщанством будують свої монастирі, церкви, костели, величаві світські будинки у середмісті і поза його мурами. Заселена площа передмість, бо саме місто не може вже вмістити так багато нових будівель, розростається на південь, схід і захід від середміст у формі укріплених відокремлених одиниць та житлових будинків становить вже бл. 200 га.

Львівське бароко.

Від другої половини XVII ст. починається повільний занепад Львова, спричинений війнами, а також внутрішніми причинами політично-суспільно-економічного характеру.

Бароко, що є панівним стилем цього часу, розпочався у Львові будовою костелу і монастиря Єзуїтів 1610-1740 рр. На жаль, ані одна пам'ятка барокового будівництва церковного чи світського, не збереглася у тій формі, яку мала в XVII ст.

Напад шведського короля Карла XII на Львів 1704 р. спричинив до його цілковитого занепаду значенн міста. Міщанство зубожіло, усунене від торгівлі політикою шляхти, воно відійшло в тінь і було позбавлене впливу на міські справи.

Саме місто знелюдніло, кам'яниці стояли порожні, башти й мури валялися, тільки на землях, викуплених у міста, шляхта і монастирі закладали свої двори, звільнені від міської влади, сплати міських податків і повинностей, з правом судівництва над своїми людьми. Найважливіші з них це Коморівщина, Сінявщина, Яблонівщина, Хорущина, Зборівщина. Їх назви стали опісля назвами вулиць чи частин міста.

Львів класичний.

Щойно після усунення мурів і валів, яке почалося 1777 року розростаються передмістя і зливаються з містом . Розбудова йде спершу на захід, на лівий берег Полтви, а потім на південь і схід. Те, що Львів перестав бути твердинею, а став столицею провінції, мусило вплинути на поширення його життєвого простору та його зовнішнє оформлення під новий західний (німецький зокрема) стиль. Так починає своє існування новий Львів.

Тогочасне будівництво вказує напрями поширення міської території. Не споруджувались тоді нові церковні будівлі, тільки пербудовувались старі, але споруджувались нові для житлових потреб. Багато знесених за цісаря Йосифа ІІ монастирів і костелів перейшло до публічного користування.

В ці часи львівське будівництво розвивається під знаком класицизму, стилю ампір.

Життєвий простір Львова поширився на дно долини Полтви та на схили берегів і висунувся вперед головними артеріями руху.

Категорія: Історія Львова | Переглядів: 7079 | Добавив: lviv | Рейтинг: 3.4/10 |
Всего коментарів: 0
Добавляти коментарії можутт тільки зарегістровані користувачі.
[ Регістрація | Вхід ]
Львів © 2008 р